Статус України як афілійованого члена CEN-CENELEC зобов’язує нашу прийняти європейські стандарти (EN, EN ISO) і скасувати розбіжності між національними стандартами та стандартами ЄС. У зв’язку з цим, та з метою фіксації інформації щодо шкоди завданої довкіллю та збитків, зокрема внаслідок військової агресії, територіальні та міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції повинні досліджувати відібрані проби атмосферного повітря, поверхневих вод, ґрунтів на територію України відповідно до європейських і міжнародних стандартів, прийнятих до національної системи стандартизації.
12–14 травня 2026 року відбувся триденний навчальний курс ОБСЄ для спеціалістів Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів.
У заході прийняли участь:
- Дмитро Заруба, заступник голови Державної екологічної інспекції України,
- Орест Цап, начальник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області – Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області,
- Людмила Підвальна, Старша спеціалістка проєктів Програми підтримки ОБСЄ для України,
- керівники та спеціалісти відділів інструментально-лабораторного контролю і ринкового нагляду Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів,
- експерти проєкту.
Навчальний курс охоплював таку тематику у сфері моніторингу довкілля:
- державні інструменти екологічного моніторингу та оцінки екологічної шкоди;
- лабораторно-інструментальний контроль оцінки стану забруднення ґрунтів, поверхневих вод та атмосферного повітря в контексті розрахунку шкоди, заподіяної довкіллю, зокрема внаслідок військових дій.
Навчання було організовано Офісом Координатора економічної та екологічної діяльності ОБСЄ в рамках проєкту «Оцінка впливу війни проти України на довкілля та шляхи відновлення», який фінансується за рахунок позабюджетних коштів ОБСЄ.
Навчальні заходи проходили у гібридному форматі, що дозволило залучити представників інспекторських відділів Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів у форматі онлайн.
Програма курсу, довідники та інші навчальні матеріали були розроблені експертами проєкту.
Серед розробників – представники команди "Живої планети": Світлана Берзіна, Дмитро Яловий, Олег Картавцев, Аліна Севост'янова, Світлана Перминова.
У період 2025-травень 2026 експерти працювали над розробкою національних стандартів узгоджених з європейськими у сфері контролю якості поверхневих вод, атмосферного повітря і викидів зі стаціонарних джерел забруднення.
Робота зі стандартизації здійснювалась в партнерстві з національним технічним комітетом стандартизації ТК 82 "Охорона довкілля" і ВГО "Жива планета".
У цілому за цій період було розроблено ще 20 нових ДСТУ на основі яких були розроблені навчальні матеріали і довідники для працівників лабораторно-інструментального контролю Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів.
«Повномасштабна військова агресія російської федерації проти України призвела до безпрецедентних втрат для довкілля, масштаби яких мають не лише екологічний, а й стратегічний та міжнародно-правовий вимір. Станом на травень 2026 року, сума задокументованих збитків, завданих довкіллю України внаслідок збройної агресії РФ, перевищила 6,8 трильйона гривень (або понад 126 мільярдів євро). Щодня війна завдає природі шкоди приблизно на 75 мільйонів євро. З них близько 1,34 трлн грн становить шкода ґрунтам, майже 1,15 трлн грн - шкода атмосферному повітрю, понад 123 млрд грн - збитки водним ресурсам, а понад 3,8 трлн грн припадає на втрати територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Бойові дії, мінування, пожежі та забруднення охоплюють близько 30 відсотків заповідних територій України, що еквівалентно понад 1,2 млн гектарів. Саме ці масштаби втрат роблять критично важливим питання доказовості, порівнюваності та міжнародного визнання екологічних даних. Без цього неможливо ані обґрунтовано зафіксувати шкоду, ані підготувати претензії для міжнародних судів та репарацій, ані спланувати ефективне відновлення постраждалих територій. Дякуємо нашим партнерам, Організації з безпеки та співробітництва в Європі та проєкту ОБСЄ за підтримку розроблення і впровадження національних стандартів узгоджених з європейськими, створення нових навчальних матеріалів та організації нового навчального курсу… », – зазначив Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України.
Учасників навчального курсу також привітали Орест Цап, начальник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області – Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області і Людмила Підвальна, Старша спеціалістка проєктів Програми підтримки ОБСЄ для України.
«Навчання та обмін досвідом є критично важливими для працівників відділів інструментально-лабораторного контролю. Це підвищує професійний рівень, і відповідно забезпечують точність результатів і мінімізує ризик. Системне навчання, особливо щодо застосування європейських методів відбору проб і досліджень допоможе працівникам інспекції опановувати нові стандарти та гарантувати найвищу якість досліджень… » – зазначив Орест Михайлович у своєму виступі.
Моніторинг довкілля та оцінка збитків
«Реформа стандартизації змінює фокус роботи лабораторій з виконання інструкцій застарілих ГОСТів і ДСТУ на доказову міжнародну практику. Це передбачає цифровізацію, узгодження національних стандартів з європейськими і міжнародними (EN, ISO) та підвищує довіру до результатів досліджень на світовому рівні. Європейські вимоги до калібрування обладнання, відбору проб і методів дослідження забезпечує високу надійність результатів. Зміни потребують системного підвищення кваліфікації та перевірки компетентності фахівців…» – акцентувала увагу Світлана Берзіна, яка презентувала основні положення оновленого законодавства та основоположних нормативних документів які регулюють у сферу стандартизації та метрологічного контролю.
Дмитро Яловий, розповів про реформування системи національної стандартизації в рамках плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії як частини Пакету розширення ЄС. Під час доповіді були презентовані дослідження європейських, міжнародних та національних стандартів для моніторингу і оцінки наслідків війни для довкілля та для здійснення державного контролю дотримання природоохоронного законодавства у сфері якості повітря, води та ґрунтів.
Про методи прийняття європейських стандартів та диджиталізацію сфері національної стандартизації – в презентації Аліни Севост’янової.
Пані Аліна проінформувала про впровадження нових цифрових продуктів, взаємодію з технічними комітетами стандартизації та як отримати доступ до національних стандартів: «Цифровізація стандартизації та гармонізація європейських стандартів сьогодні є важливою передумовою членства України в ЄС. Сучасні цифрові рішення мають забезпечити прозорість, доступність та ефективність процесів стандартизації, а також створити умови для розвитку конкурентоспроможної економіки та післявоєнного відновлення держави…»
У доповіді про фіксацію та розрахунок збитків довкіллю: роль та завдання державного екологічного контролю в умовах військових дій – Олега Картавцева, розглянуто:
- аспекти оцінки та фіксації екологічних збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії,
- важливість міжнародної сертифікації лабораторій та впровадження європейських підходів до екологічної відповідальності,
- підходи до формування якісної доказової бази для майбутніх міжнародних арбітражів та репарацій,
- загальні методологічні вимоги до збору проб, фотофіксації та доведення причинно-наслідкового зв’язку між бойовими діями та забрудненням,
- роль державного екологічного контролю та судової експертизи як головних фільтрів на шляху до відновлення справедливості.
Також експерт презентував основні вимоги, підходи і стандарти для розрахунку шкоди та збитків довкіллю:
- системний підхід до аналізу екологічних наслідків збройної агресії, методології розрахунку завданих довкіллю втрат.
- поняття екологічної шкоди та збитків, пропонуючи комплексні формули, що враховують не лише прямі руйнування, а й неотримані доходи та витрати на відновлення
- правові аспекти кваліфікації воєнних злочинів та збору доказової бази для майбутніх міжнародних компенсацій.
- шляхи забезпечення справедливого відшкодування за невідновні втрати біорізноманіття та деградацію унікальних ландшафтів,
- критичну важливість експертної оцінки для подолання катастрофічного впливу війни на природне середовище.
Про використання сучасних цифрових технологій у роботі екологічних інспекцій – виступ Світлани Перминової : «Сьогодні геоінформаційні системи — ГІС та дані дистанційного зондування Землі, зокрема із супутників та дронів, часто є єдиною можливістю фіксувати екологічну шкоду на територіях, які залишаються небезпечними або недоступними для польових обстежень. Такі цифрові дані вже стають важливою доказовою базою у майбутніх справах про відшкодування шкоди, завданої довкіллю внаслідок війни. Але для міжнародних судів важлива не лише точність вимірювань, а й довіра до того, як саме ці дані були отримані та задокументовані. Саме тому екологічним інспекціям необхідні не лише сучасні технології та акредитовані прилади, а й єдині підходи до збору, збереження та верифікації інформації в межах національних систем цифрового врядування. Поєднання технічної грамотності та правової культури у роботі інспекційних груп формує основу для успішного захисту інтересів України у міжнародних судових інстанціях та є важливою складовою інтеграції до європейських підходів у сфері екологічного контролю…».
Методи відбору проб атмосферного повітря та дослідження викидів зі стаціонарних джерел
Основне значення переходу на європейські стандартизовані методи відбору проб атмосферного повітря та досліджень викидів зі стаціонарних джерел полягає у визначенні точного складу та обсягу забруднюючих речовин для оцінки впливу на довкілля, розрахунку екологічних податків та забезпечення дотримання законодавчих норм.
Експерти презентували нові стандарти з рекомендаціями щодо їх застосування:
Олег Картавцев: Презентував ДСТУ EN 17340 якій встановлює єдиний референтний метод для точного вимірювання вмісту фтористих сполук у викидах промислових підприємств. Цей нормативний документ деталізує процедури ручного відбору проб, враховуючи як газоподібні стани речовини, так і частки, що пов’язані з твердим пилом. Для отримання результатів стандартом передбачено застосування три аналітичні підходи: іонометрію, спектрофотометрію та іонну хроматографію, остання з яких забезпечує найвищу чутливість. Особлива увага приділена техніці безпеки та хімічній стійкості обладнання, оскільки висока реакційна здатність фтористого водню вимагає використання полімерних матеріалів замість скла. В презентації також розглянуті підходи до контролю якості, включаючи перевірку ефективності поглинання та оцінку загальної невизначеності вимірювань.
Дмитро Яловий: Презентував ДСТУ EN 13284-1, який встановлює уніфіковану процедуру вимірювання низької концентрації пилу в потоках газів, що проходять по газоходу, у концентрації нижче ніж 50 мг/м3 за стандартних умов, дотримання якої забезпечить отримання валідних та репрезентативних результатів вимірювання.
Застосування ДСТУ забезпечує визначення характеристик газів зі стаціонарних джерел викидів.
Методи відбору та дослідження забруднення поверхневих вод
Перехід на європейські стандартизовані методи відбору проб води та досліджень забруднення поверхневих вод забезпечує оцінювання сукупного впливу забруднювачів на живі організми у водоймі та екологічні ризики.
Експерти презентували нові розроблені в межах проектної діяльності стандарти з рекомендаціями щодо їх застосування:
Аліна Севост'янова: «Стандарти серії ДСТУ EN ISO 5667 — ДСТУ EN ISO 5667-1, ДСТУ EN ISO 5667-3, ДСТУ EN ISO 5667-6 та ДСТУ EN ISO 5667-14 — формують комплексний підхід до організації екологічного моніторингу водних ресурсів, охоплюючи планування програм пробовідбору, консервування проб, відбір проб із річок та забезпечення контролю якості. Застосування цих стандартів дозволяє забезпечити репрезентативність проб і достовірність результатів досліджень. Ці стандарти є важливим інструментом узгодження процедур контролю якості води та сприяють прийняттю ефективних природоохоронних рішень …»
Дмитро Яловий: «ДСТУ EN ISO 5814 встановлює процедуру до електрохімічного визначення розчиненого кисню у воді за допомогою електрохімічної комірки, ізольованої від проб газопроникною мембраною. Його застосування забезпечить отримання валідних та репрезентативних результатів вимірювання. Метод, зазначений в ДСТУ, підходить для вимірювань як в польових умовах, так і для безперервного моніторингу розчиненого кисню в питній, природній, стічній та солоній воді.
ДСТУ EN ISO 11885 встановлює процедуру до визначення розчинених елементів, "частинкових форм" та загального вмісту елементів у різних типах води (наприклад, ґрунтовій, поверхневій, сирій, питній та стічній воді) методом оптично-емісійної спектрометрії з індуктивно пов’язаною плазмою, дотримання якої забезпечить отримання валідних та репрезентативних результатів вимірювання.
Сфера застосування цього методу може бути розширена на інші матриці або на більші кількості твердих частинок за урахування додаткових перешкод та ретельного їх коригування…»
Практикум
У межах навчальної програми були представлені результати проведених досліджень проб води, відбір якої виконувався під час симуляційної вправи навчального курсу ОБСЄ у Івано-Франківської області. Вправа виконувалась 15 січня 2026 року представниками ДЕІ Карпатського округу та експертами.
Відбір проб поверхневих вод озера відбувався при денній температурі повітря нижче 15 градусів. Місце відбору було спеціально облаштоване: прорізаний отвір в крижаному покриві озера.
Для відбору було використано контейнер з відбирання проб вод – батометр. Прилад для взяття води з різних глибин з метою лабораторного дослідження її. Наш батометр складається з латунного циліндра, що забезпечує корозійну стійкість і довговічність у водному середовищі, місткістю близько 2 л з покришками-клапанами на обох кінцях, На заданій глибині потрібно протягнути трос, щоб активувати закриття кришок і зафіксувати пробу води. Далі потрібно витягнути батометр на поверхню та злити воду для аналізу через зливний отвір.
Відбір проб проводився відповідно до вимог чинних нормативних документів:
- ДСТУ EN ISO 5667-4:2023 Якість води. Відбирання проб. Частина 4. Настанови щодо відбирання проб з природних та штучних озер;
- ДСТУ EN ISO 5667-14:2025 Якість води. Відбирання проб. Частина 14. Настанови щодо забезпечення якості та контролювання відбирання та оброблення проб природної води.
Процедури щодо зберігання та поводження з пробами проводився відповідно до вимог:
- ДСТУ EN ISO 5667-14:2025 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.
Перед відбором проб усе обладнання що контактує з водою потрібно споліскувати до 3 разів. Для цього з озера було взято об’єм води достатній для ополіскування всього обладнання.
Проби відбирались у поліетиленові та скляні ємності, відповідно до вимог у методиках вимірювань показників. Для визначення хлоридів, БСК5, ХСК, нафтопродуктів проби відбирались у скляні ємності. Для визначення фосфатів, амонію, нітритів, сухого залишку, завислих речовин – у пластик. Пробу для визначення вмісту нафтопродуктів відбирали безпосередньо з отвору в озеро в скляний сухий посуд, об’ємом 100см3.
Під час відбору проб було виміряно розчинений кисень, за допомогою аналізатора вмісту кисню «Охі 330і». Вміст кисню становив 8,6 мг/дм3, що відповідає нормативу. Значення розчиненого кисню не повинно бути менше 4 мг/дм3 в будь який період року, в пробі відібраній до 12 години дня.
Проби вод не консервували, тому що час транспортування проб до лабораторії не виходив за межи часу, встановленого для відповідних методик аналізування. Під час доставляння проб було виконано умови транспортування, перевезення відбувалось в контейнері з акумуляторами холоду.
За результатами вимірювання вміст забруднюючих речовин у пробі поверхневих вод озера становив:
- амоній 0,24 мг/дм3 при гранично-допустимій концентрації 2,6 мг/дм3;
- нітрити 0,023 мг/дм3 (менше нижнього діапазону вимірювань методики 0,03 мг/дм3) при ГДК 3,3 мг/дм3;
- фосфати 0,01 мг/дм3 (менше нижнього діапазону вимірювань методики 0,05 мг/дм3) при ГДК 3,5 мг/дм3;
- хімічне споживання кисню ХСК 14 мгО/дм3 при ГДК 30 мгО/дм3;
- хлориди 12,3 мг/дм3 при ГДК 350 мг/дм3;
- завислі речовини 12 мг/дм3;
- сухий залишок 297 мг/дм3 при ГДК 1000 мг/дм3;
- нафтопродукти 0,002 мг/дм3 (менше нижнього діапазону вимірювань методики 0,005 мг/дм3) при ГДК 0,3 мг/дм3;
- біохімічне споживання кисню (БСК5) 1,2 мгО/дм3 при ГДК 3,0 мгО/дм3
Тобто, перевищень вмісту забруднюючих речовин в пробі поверхневих вод озера Молодості не виявлено.
При нормуванні вмісту забруднюючих речовин використано документи, які регламентують нормовані значення вмісту показників.
При вимірюванні застосовані основні засоби вимірювальної техніки: спектрофотометр Photolab Spektral, вага електронна АВТ 220-4М, рН метр inoLab рН-720, спектрофотометр ULAB 101, аналізатор кисню inoLab Oxi 7310, аналізатор рідин флюорат 02-3М.
Відомості щодо повірки ЗВТ, методик виконання вимірювань, з шифрами та похибками, наведено у протокол вимірювань.
14 травня 2026 року теоретична частина навчальної програми була доповнена смуляційною вправою з відбору проб води та ґрунту за участю фахівців відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Закарпатської області та експертів.
Державна екологічна інспекція в Закарпатській області здійснює інструментально-лабораторний контроль за станом довкілля в регіоні та є учасником міжнародної інтеркалібраційної програми QualcoDuna, яка реалізовується під егідою Дирекції охорони навколишнього середовища та природи ВАТ “VITUKI” (м. Будапешт, Угорщина).
Щороку в рамках цієї програми єдності та точності вимірювання показників довкілля QualcoDuna — intercalibration лабораторії різних країн Європи, зокрема України, Угорщини, Румунії, Словаччини проводять дослідження контрольних синтетичних проб. Їх оцінку проводить незалежна організація “VITUKI”. Згідно висновків відділу контролю якості та стандартизації "VITUKI" представлені результати досліджень виконуються з відтворюваністю 100 %, що відповідає найвищій міжнародній оцінці.
Представники Державної екологічної інспекції у Закарпатській області під керівництвом начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Катерини Лехман успішно виконали симуляційні вправи з відбору проб ґрунту та поверхневих вод. Практичні завдання було реалізовано на високому професійному та організаційному рівні, із чітким дотриманням усіх методологічних вимог та стандартів безпеки.
Процес супроводжувався діалогом між учасниками навчального курсу і експертами.
Завідувач сектору інструментально-лабораторного контролю Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - старший державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України Оксана Крижанська коментувала ключові процедури відбору та розгорнуто відповідала на запитання слухачів навчального курсу, допомагаючи розібратися в тонкощах процесу.
Команда організаторів і авторів навчального курсу
Екологічна оцінки територій, що зазнали впливу військових дій
Окрема навчальна сесія по темі була проведена Олегом Картавцевим. Програма охоплювала наступні питання:
- методи проведення екологічної оцінки територій, які постраждали внаслідок бойових дій;
- процедури відбору проб ґрунту, порівнюючи ефективність дискретних та багатоінкрементних методів для отримання точних показників концентрації забруднювачів;
- специфічні вимоги до глибини взяття зразків, яка варіюється залежно від характеру детонації снарядів та необхідності дослідження міграції речовин,
- використання спеціалізованого обладнання, такого як ручні шнеки та пробовідбірні трубки, а також суворим протоколам очищення інструментів для запобігання перехресному забрудненню.
Слухачам курсу надані інструкції щодо правильного маркування, зберігання та транспортування зразків до лабораторії для забезпечення цілісності результатів.
Окрему увагу приділено екологічним ризикам спричиненим війною, з фокусом на методологію гуманітарного розмінування та оцінкою хімічного забруднення. Розглянуто підходи класифікації загроз за системою CBRNE, описано вплив вибухових речовин, важких металів та продуктів горіння на стан ґрунтів і підземних вод. Наведено порівняння українських санітарних норм з міжнародними стандартами IMAS, що базуються на оцінці ризиків для довкілля та здоров’я людей. Кінцевою метою цих заходів є екологічна реабілітація територій та їхнє безпечне повернення громадам у межах національного плану відновлення. Процес очищення розглядається як синергія гуманітарних зусиль та сталого управління природними ресурсами згідно з принципами Європейського Зеленого курсу.
Отримані під час навчання знання та практичні навики сприятимуть удосконаленню системи державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та моніторингу довкілля відповідно до європейських стандартів.
Робота над розробкою нових національних нормативних документів, які стануть інструментами створення ефективної державної системи моніторингу стану довкілля та контролю дотримання природоохоронного законодавства відповідно до європейських стандартів – продовжується.
Учасники навчального курсу