14 жовтня 2026 року в межах ділової програми Міжнародної спеціалізованої виставки «EuroBudExpo-2026» відбулася панельна дискусія «Зелене будівництво для сталого розвитку громад: переваги, можливості та виклики».
Організаторами дискусії виступили Конфедерація будівельників України та Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» в партнерстві з Київським національним університетом архітектури і будівництва України.
Дискусія зібрала представників територіальних громад і будівельного бізнесу, зокрема архітекторів та інженерів-проєктувальників.
Основне коло питань під час дискусії:
- Як «зелене» будівництво може підвищити енергоефективність, економічну стійкість і якість життя в громадах?
- Ініціативи ЄС щодо підтримки зеленого будівництва та принципів циркулярної економіки в будівельному секторі?
- Як залучити міжнародні інвестиції та донорські ресурси для відбудови
- Екологічні вимоги (критерії), встановлені фінансовими та інвестиційними установами ЄС для реалізації інвестиційних проєктів?
- Які зміни в національному законодавстві запровадять нові екологічні вимоги до будівельної продукції та інвестиційних проєктів?
- Які стандарти зеленого будівництва необхідно враховувати на етапі розробки завдання на проєктування?
- Як підвищити кваліфікацію фахівців будівельної галузі у сфері «зеленого» будівництва та інші.
Модератор дискусії – Наталія Дюжилова, заступниця голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України: «Зелене будівництво — це практика проєктування, зведення та експлуатації будівель, спрямована на зменшення негативного впливу на довкілля, скорочення споживання енергетичних і природних ресурсів, а також забезпечення комфорту й безпеки людей. Із початку 80-х років минулого століття цей підхід почав набувати стандартизованого формату, зокрема завдяки появі міжнародних сертифікаційних систем LEED і BREEAM, які сьогодні розвиваються в багатьох країнах. У 2023 році такий напрям отримав розвиток і в Україні.
Водночас зелене будівництво неможливе без відповідної будівельної продукції. Тому важливо враховувати екологічні характеристики матеріалів і вимоги нового Регламенту ЄС 2024/3110 щодо оцінки життєвого циклу будівельної продукції. Така оцінка охоплює всі етапи "від колиски до могили" — від видобутку мінеральної сировини чи застосування відновлених матеріалів, споживання енергетичних, водних ресурсів, викиди парникових газів, впливи на довкілля та утворення відходів.
Не менш важливим є доступ до фінансування від міжнародних організацій, для яких дотримання зелених принципів, зокрема принципу «не завдавати суттєвої шкоди» та відповідності зеленій таксономії, часто є обов’язковою умовою відбору проєктів. Тому ці вимоги потрібно закладати ще на етапі формування проєктної концепції, своєчасно передбачати необхідні витрати та залучати профільних експертів. Для широкого впровадження зеленого будівництва також потрібні фахівці із сучасними інженерними, екологічними та цифровими компетентностями. Поєднання належних стандартів, екологічно обґрунтованих проєктних рішень, відповідних матеріалів і професійної підготовки створює основу для якісної та сталої відбудови України…»
Олексій Бахтинов, консультант Міністерства економіки і довкілля України: «Одна з ключових умов успішного залучення міжнародного фінансування — врахування екологічних вимог уже на етапі формування концепції проєкту. Громадам і бізнесу важливо розуміти, що для міжнародних фінансових інституцій принцип «не завдавати суттєвої шкоди» довкіллю та відповідність екологічним критеріям Таксономії ЄС — не другорядні вимоги, які можна опрацювати згодом, а обов’язкові умови допуску проєктів до розгляду. Якщо їх не врахувати від самого початку, проєкт не зможе пройти первинний відбір ще до оцінювання його фінансової чи економічної доцільності.
Екологічні вимоги потрібно інтегрувати ще на стадії завдання на проєктування і тендерної документації, із залученням профільних експертів. Це дасть змогу заздалегідь визначити необхідні витрати, врахувати вимоги до будівельних матеріалів і технологій та забезпечити відповідність проєкту встановленим критеріям упродовж його реалізації. Важливим інструментом є також публічні закупівлі, зокрема застосування нецінових критеріїв оцінювання та вартості життєвого циклу. Адже оцінювати будівельні рішення лише за початковою ціною недостатньо: необхідно враховувати витрати на експлуатацію, енергоспоживання та вплив на довкілля.
Для подолання різниці у вартості між традиційними й екологічно кращими рішеннями можуть застосовуватися інструменти змішаного фінансування, енергосервісні контракти та гарантії. Ці вимоги вже є частиною реальних інструментів підтримки України, зокрема Ukraine Facility. Громадам і бізнесу важливо готуватися до них не після ухвалення основних проєктних рішень, а від самого початку.
Водночас необхідно спиратися на стандарти, які дають змогу визначати екологічність проєктів і перевіряти відповідність установленим вимогам. Такий підхід допоможе громадам якісніше готувати проєкти відбудови, раціонально планувати витрати та підвищувати їхню готовність до залучення міжнародного фінансування…»
Що таке Таксономія ЄС?
«Таксономія» — це стандартизована процедура, за допомогою якої об’єкти класифікуються за певними критеріями та можуть бути класифіковані.
Таксономія ЄС — формує основу сталого фінансування в Європі та визначає критерії, згідно з якими діяльність може бути класифікована як екологічно чиста.
Регламент (ЄС) 2020/852 (EU Taxonomy Regulation) — є ядром і основою всієї системи. Цей документ заклав юридичні засади, визначив 6 основних екологічних цілей та встановив 4 базові критерії, яким має відповідати будь-яка зелена економічна діяльність.
Основні чотири елементи Регламенту (ЄС) 2020/852:
- Визначення екологічно стійкої діяльності: визначає, яку економічну діяльність можна вважати екологічно сталою на основі визначених критеріїв.
- 6 екологічних цілей: яким має відповідати діяльність, щоб її можна було класифікувати як сталу.
- Технічні критерії перевірки: для кожного сталого виду діяльності визначено конкретні технічні критерії, щоб визначити, чи та в якій мірі ця діяльність сприяє досягненню екологічних цілей.
- Зобов’язання щодо звітності: компанії та фінансові установи повинні розкривати, наскільки їх діяльність та інвестиції відповідають Таксономії ЄС.
6 основних екологічних цілей за Регламентом (ЄС) 2020/852:
- Пом'якшення наслідків зміни клімату, зокрема запобігання викидам парникових газів або їх скорочення, а також посилення поглинання парникових газів.
- Адаптація до зміни клімату, зокрема зменшення або запобігання негативному впливу поточного або очікуваного клімату (чи його змін) на саму діяльність людей, навколишнє середовище та біорізноманіття.
- Стале використання та охорона водних і морських ресурсів, зокрема запобігання забрудненню водних об'єктів (поверхневих, підземних) та морських вод.
- Перехід до економіки замкнутого циклу, зокрема ефективне використання ресурсів, повторне використання та переробка матеріалів, зменшення відходів та мінімізація їхнього захоронення.
- Запобігання забрудненню та контроль за ним, зокрема захист навколишнього середовища від викидів шкідливих речовин у повітря, воду чи ґрунт, а також очищення та покращення стану довкілля.
- Захист і відновлення біорізноманіття та екосистем, зокрема збереження дикої природи, середовищ існування видів, лісів, стале управління земельними ресурсами та відновлення деградованих екосистем.
Оскільки Регламент (ЄС) 2020/852 містить лише базові вимоги, Європейсою Комісією схвалені делеговані Регламенти, які деталізують екологічні критерії та їх показники для галузей промисловості:
- Делегований Регламент ЄС 2021/2139: затверджує технічні критерії оцінки для перших двох цілей: пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них.
- Делегований Регламент ЄС ЄС 2023/2486: встановлює технічні критерії для решти 4 екологічних цілей (охорона водних ресурсів, циркулярна економіка, контроль забруднення, збереження біорізноманіття).
- Делегований Регламент ЄС 2021/2178, стаття 8: регулює форму, зміст та методологію розрахунків для підтвердження екологічної результативності через фінансову звітність.
- Регламент ЄС 2022/1214: охоплює види діяльності у сферах ядерної енергетики та викопного газу до списку перехідних зелених технологій за суворих умов.
- Регламент ЄС 2026/73: знижує адміністративне навантаження на бізнес шляхом оптимізації вимог до технічного скринінгу та розкриття даних.
Ці акти права ЄС в сукупності це в сукупності Регламентом (ЄС) 2020/852 гарантує, що інвестиції дійсно матимуть позитивний екологічний вплив.
Світлана Берзіна, президент ВГО "Жива планета" і заступник голови технічного комітету стандартизації ТК 305 «Будівельні матеріали та вироби»: «Державні будівельні норми у поєднанні з національними стандартами та екологічними критеріями добровільних систем сертифікації забезпечують практичну реалізацію принципу Build Back Better and Greener в процесі відновлення України.
ДСТУ 9171:2025 Настанова щодо забезпечення сталого використання природних ресурсів під час проєктування споруд — національний стандарт України якій забезпечує реалізацію сьомої основної вимоги до будівель та споруд згідно з Законом України «Про будівельні норми» стосовно сталого використання природних ресурсів.
Застосування цього стандарту сприятиме досягненню цілей державної політики в будівництві з урахуванням політики у сфері сталого розвитку, зокрема ефективності споживання природних та енергетичних ресурсів, клімату, управління відходами, розвитку ринку екологічної будівельної продукції, створення інвестиційного клімату, реалізації проєктів сталого будівництва.
Виконання вимог цього стандарту забезпечить довговічність, раціональне та повторне використання або перероблення конструкцій будівель і споруд після демонтування або проведення капітального ремонту/реконструкції, а також використання сировинної первинної та вторинної будівельної продукції з поліпшеними екологічними характеристиками.
Вимоги стандарту використовують у завданнях на проєктування згідно з державними будівельними нормами (ДБН А.2.2-3).
Екологічна сертифікація в межах української програми екомаркування згідно з ДСТУ ISO 14024:2018 допомагає визначати та перевіряти екологічні переваги будівельних матеріалів і виробів різних категорій за такими показниками як енергоефективність, довговічність, ресурсоефективність, хімічна безпека та вплив на довкілля протягом життєвого циклу.
ДСТУ ISO 15686-5:2020 Будівлі та об'єкти нерухомого майна. Планування строку експлуатації. Частина 5. Оцінювання вартості життєвого циклу — національний стандарт України якій встановлює метод оцінки, який враховує всі витрати на створення, експлуатацію, обслуговування та утилізацію об'єкта протягом усього його існування. Такій метод дозволяє визначити не лише початкову вартість будівництва (капітальні видатки), а й майбутні витрати на опалення, ремонти, заміну елементів та обслуговування та порівняти різні будівельні матеріали та конструкції ще до початку робіт, коли зміни є найменш витратними.
Всі згадані стандарти можуть бути застосовані замовниками при формуванні завдання на проектування і застосовуватись у тендерній документації відповідно до статей 23, 29 Закону України "Про публічні закупівлі".
Поєднання перевірених проєктних рішень, належних стандартів і обґрунтованого вибору екологічних будівельних продуктів дає змогу перейти від швидкого відновлення до якісної зеленої відбудови, у якій інвестиції працюють на користь громад і майбутніх поколінь…»
Практика проєктування зелених громадських будівель
Значну частину дискусії склали виступи фахівців Науково-освітнього центру проєктування та дослідження будівель з близьким до нульового енергоспоживанням КНУБА (БНЕС Центр КНУБА).
Вони спиралися на спільні напрацювання кафедри споруд спеціального призначення КНУБА, інших підрозділів університету та ВГО «Жива планета», виконані за підтримки проєкту GIZ "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні".
У межах цієї співпраці розроблено проєкти повторного використання школи на 900–950 учнів і дитячого садочка на 160 дітей із захисними спорудами в підземній частині, Центру надання адміністративних послуг, а також практичні посібники з проєктування таких будівель.
Володимир Скочко, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри споруд спеціального призначення КНУБА, директор БНЕС Центру КНУБА:
«Відбудова України має стати можливістю створити якісно нове, безпечне, комфортне та екологічно відповідальне середовище для життя. Для цього важливо не просто відновлювати зруйновану інфраструктуру, а впроваджувати принципи зеленого будівництва, енергоефективні технології та сучасні інженерні рішення.
Екологічність будівлі повинна закладатися вже на етапі проєктування — від вибору матеріалів і конструктивних рішень до інтеграції відновлюваних джерел енергії та оцінювання впливу на довкілля протягом усього життєвого циклу. Стандарти зеленого будівництва допомагають перетворити принципи сталого розвитку на конкретні вимоги, що сприяють раціональному використанню ресурсів, зниженню експлуатаційних витрат і підвищенню якості життя громад.
Водночас системні зміни неможливі без кваліфікованих фахівців, здатних застосовувати сучасні технології та міжнародний досвід на практиці. Саме тому в КНУБА розроблено магістерську освітньо-професійну програму “Зелене будівництво”, початок реалізації якої заплановано на 2027 рік.
Програма спирається на багаторічну співпрацю з ВГО “Жива планета”, проєкти за підтримки GIZ та міжнародний проєкт Erasmus+ GreenBUILD. Вона охоплює енергоефективність, цифрові технології проєктування, інтеграцію сонячних систем, оцінювання життєвого циклу будівель, зелену сертифікацію та екологічно орієнтоване відновлення пошкодженої інфраструктури.
Для нас це не просто створення нової освітньої програми, а інвестиція в кадровий потенціал відновлення України. Адже сталий розвиток громад починається з фахівців, які вміють приймати науково обґрунтовані рішення та враховувати їхні наслідки для суспільства, економіки й довкілля…»
Андрій Посікера, старший викладач кафедри споруд спеціального призначення КНУБА, заступник директора БНЕС Центру КНУБА:
«Екологічність будівлі формується ще на етапі вибору конструктивної схеми, матеріалів і принципів організації несучого каркаса. Саме ці рішення значною мірою визначають майбутній вплив будівлі на довкілля, її матеріаломісткість, довговічність та експлуатаційні характеристики.
Оптимізація конструкцій полягає не в максимальному зменшенні їхньої ваги, а в пошуку обґрунтованого балансу між витратами матеріалів, несучою здатністю, жорсткістю, безпекою та тривалістю служби. Важливо також враховувати адаптивність будівель, адже можливість пристосовувати їх до нових потреб без надмірного використання ресурсів є однією з ключових складових зеленого будівництва.
Не менш важливо поєднувати безпеку, доступність та екологічність, щоб громадські будівлі відповідали реальним потребам людей. У цьому процесі цифрові технології мають бути не просто інструментом розрахунків, а засобом комплексного порівняння проєктних рішень за сукупністю технічних, економічних та екологічних критеріїв.
Серед практичних рішень — модульна координація розмірів із базовим укрупненим модулем 300 мм, що дає змогу адаптувати архітектурні рішення до залізобетонних і сталевих каркасів. Такий підхід сприяє узгодженню конструктивних елементів і раціональнішому використанню матеріалів під час проєктування та будівництва…»
Євген Кулінко, старший викладач кафедри споруд спеціального призначення КНУБА, заступник керівника відділу маркетингу та планування БНЕС Центру КНУБА:
«Енергоефективність для територіальних громад — це насамперед раціональне використання фінансових ресурсів. Кошти, які щороку витрачаються на надмірне споживання енергії, могли б спрямовуватися на розвиток освіти, медицини та благоустрою. При цьому енергоефективність не означає економію за рахунок комфорту, а передбачає створення якісного середовища з мінімальними енергетичними витратами.
Результати проєктних розрахунків для школи на 900–950 учнів демонструють потенціал скорочення річного енергоспоживання на опалення та гаряче водопостачання приблизно на 72,6% порівняно з варіантом централізованого теплопостачання. Аналогічного скорочення можна досягти й для дитячого садочка на 160 дітей. Водночас ці показники є розрахунковими, а не результатами вимірювань у вже збудованих об'єктах.
Важливо також розрізняти енергетичну та комплексну зелену сертифікацію будівель. Енергетичне моделювання, сертифікація та моніторинг під час експлуатації мають бути взаємопов'язаними етапами, які дають змогу обґрунтовувати проєктні рішення й оцінювати їхню фактичну ефективність.
Правильний підхід до енергетичної стійкості передбачає послідовне зменшення потреби будівлі в енергії, підвищення ефективності її використання та вибір оптимальних джерел енергопостачання. Адже сама наявність сонячних панелей не гарантує автономної роботи під час аварійних відключень електроенергії.
Зелене будівництво необхідно оцінювати не лише за вартістю зведення, а й за витратами на утримання, довговічністю та економічною, соціальною й екологічною цінністю протягом усього життєвого циклу. Саме такий підхід дає громадам змогу ефективніше використовувати ресурси та створювати стійку інфраструктуру …»
За підсумками дискусії
Учасники дискусії дійшли до спільних висновків, що політика, законодавство, стандарти, рекомендації, навчальні програми та курс України на інтеграцію з ЄС вже сьогодні є фундаментом розвитку зеленого будівництва в Україні.
Ключовою законодавчою ініціативою в цій сфері є проєкт Закону України «Про таксономію сталих видів економічної діяльності та сталі інвестиції». Проєкт закону розроблений Офісом Зеленого Переходу та офіційно презентований Міністерством економіки та довкілля України в липні 2026 року.
Цей документ розроблено на виконання зобов'язань України в межах євроінтеграції для імплементації європейського Регламенту (ЄС) 2020/852. Основна мета — створити єдині правила класифікації зеленої економічної діяльності, залучити сталі інвестиції для післявоєнного відновлення та запобігти грінвошингу.
Пріоритетні напрями які можуть бути застосовані вже сьогодні замовниками проєктів:
- включення конкретних екологічних та енергетичних вимог у завдання на проєктування;
- перехід від вибору за найнижчою ціною до оцінювання вартості життєвого циклу в закупівлях і техніко-економічних обґрунтуваннях;
- ширше застосування проєктів повторного використання як готових рішень та методичних посібників для громад;
- застосування підтверджених показників екологічних вимог до проєкту для залучення міжнародного фінансування;
- розвиток кадрового потенціалу, зокрема через нові освітні програми.
Організатори дякують усім спікерам і учасникам панельної дискусії.
