У межах освітньо-практичного проєкту "Енергоефективність: від ідеї до дії", що реалізується Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Данським енергетичним агентством у рамках Програми українсько-данського енергетичного партнерства (UDEPP), відбулися третій та четвертий дні навчального туру, присвячені функціонуванню критичної енергетичної інфраструктури та сучасним технологіям енергоефективного будівництва.
Програма продовжила системне занурення студентів у повний цикл енергетичних рішень — від управління національними енергетичними системами до впровадження інновацій на рівні будівельних конструкцій.
День ІІІ: надійність енергосистеми як основа енергоефективності
Третій день розпочався з візиту до Оператор ГТС України — одного з ключових об’єктів критичної енергетичної інфраструктури держави.
Учасники ознайомилися з діяльністю оператора газотранспортної системи, зокрема з принципами функціонування мереж транспортування природного газу, балансування системи та забезпечення її стабільної роботи в умовах змінного попиту.Особливу увагу було приділено впровадженню сучасних цифрових рішень для моніторингу та управління газотранспортною інфраструктурою. Студенти дізналися про використання автоматизованих систем контролю, аналітики даних та інструментів оптимізації, що дозволяють підвищувати ефективність функціонування системи та мінімізувати втрати енергії.
У межах візиту також було розглянуто питання енергоефективності, надійності та безпеки функціонування газотранспортної системи, а також інтеграції України до європейського енергетичного ринку. Це дало змогу учасникам сформувати цілісне уявлення про роль інфраструктури в забезпеченні енергетичної стійкості держави.
День IV: інновації у світлопрозорих конструкціях та фасадних системах
Четвертий день був присвячений сучасним рішенням у сфері енергоефективного будівництва та архітектури.
Першою локацією став навчально-практичний центр WindowED Academy, де учасники ознайомилися з інноваційними підходами до проєктування та монтажу світлопрозорих огороджувальних конструкцій.
У центрі було представлено сучасні віконні та фасадні системи з підвищеними теплоізоляційними характеристиками. Студенти дізналися про вимоги до герметичності, довговічності та енергоефективності таких конструкцій, а також про технології їх інтеграції у будівлі з високими стандартами енергоощадності. Практичний компонент включав ознайомлення з вузлами примикання, матеріалами та інноваційними рішеннями, що мінімізують тепловтрати.
Наступним етапом став візит до Reynaers Aluminium, де учасники ознайомилися з виробництвом сучасних алюмінієвих фасадних і віконних систем.
Під час візиту було представлено технології проєктування світлопрозорих фасадів, енергоефективні профільні системи та інноваційні рішення для підвищення теплоізоляційних характеристик будівель. Окрему увагу приділено інтеграції фасадних систем у сучасні архітектурні концепції, що поєднують естетику, функціональність та екологічність.
Своїми враженнями від участі у програмі поділилася Вероніка Петруніна — спеціаліст з комунікацій ВГО «Жива планета» та студентка економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
«Ці дні стали для мене важливим етапом розуміння того, як працює енергетична система країни на різних рівнях — від критичної інфраструктури до конкретних інженерних рішень у будівництві. Візит до Оператора ГТС України показав масштаб і відповідальність управління енергетичними потоками, а знайомство з сучасними фасадними системами — наскільки велике значення мають навіть, на перший погляд, локальні технічні рішення.
Особливо цінним є те, що всі ці знання можна трансформувати у доступні інформаційні формати для студентів. Це дозволяє не лише зрозуміти енергоефективність, а й донести її практичну цінність до ширшої аудиторії. Я бачу великий потенціал у тому, щоб через комунікації змінювати ставлення молоді до споживання енергії та формувати нову культуру відповідального використання ресурсів…»
Системний підхід до формування компетенцій
Третій і четвертий дні програми підкреслили важливість комплексного підходу до енергоефективності — від національного рівня управління енергетичними ресурсами до деталізованих інженерних рішень у будівництві.
Поєднання знань про функціонування критичної інфраструктури з практичними навичками проєктування енергоефективних будівель формує у студентів системне бачення енергетичного сектору.
Участь студентів, зокрема молодого представника ВГО «Жива планета», підсилює комунікаційний вимір проєкту, забезпечуючи поширення отриманих знань через інформаційні ініціативи у студентському середовищі.
В умовах післявоєнної відбудови України такі освітньо-практичні ініціативи відіграють стратегічну роль, забезпечуючи підготовку фахівців, здатних впроваджувати інноваційні рішення, підвищувати енергетичну стійкість громад та інтегрувати українську економіку до європейського енергетичного простору.
"Подібні проєкти та заходи дуже важливі для формування зелених компетенцій і навичок у молодих спеціалістів у сфері будівництва як сукупність знань, навичок, умінь та ставлень, необхідних для проектування, зведення, експлуатації та демонтажу будівель із мінімальним впливом на довкілля та підвищеною енергоефективністю.
В контексті відновлення України та євроінтеграції ці компетенції набувають стратегічного значення, перетворюючись із переваги на обов'язкову вимогу…" – зазначає Світлана Берзіна, президент ВГО "Жива планета".
