26 червня 2025 року відбувся круглий стіл «Зелені робочі місця для відновлення та європейської інтеграції України» в межах однойменного проєкту якій впроваджується ВГО "Жива планета" в партнерстві з Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP), Міжнародної організації праці (ILO), Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерства у справах ветеранів України.
Захід проходив у гібридному форматі на базі Орхуського центру Міндовкілля за участі роботодавців та представників урядових і неурядових організацій.
Метою заходу було підведення підсумків обговорень, що відбулися в рамках 10 фокус-груп про пріоритетним для створення зелених робочих місць видам економічної діяльності.
Учасники круглого столу обговорили стратегічні напрями розвитку зелених робочих місць, необхідність інтеграції державних, приватних і громадських ініціатив, а також актуальні інструменти підтримки підприємств і працівників у процесі переходу до сталого розвитку.
Учасники:
- органи державної влади: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство економіки України, Міністерство освіти і науки України, Державне агентство водних ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України, Державна служба геології та надр України, Директорат професійної освіти Міністерства освіти і науки України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської державної адміністрації, Виконавчий орган влади, Національний банк України, Державне підприємство «Українська служба стандартів», Державне підприємство «Ліси України», Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної державної адміністрації в місті Києві;
- органи місцевого самоврядування: Вінницька міська рада, Покровська територіальна громада, Асоціація малих міст України;
- заклади освіти та науки: Національний транспортний університет, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій, Херсонський державний університет, Одеська державна академія будівництва та архітектури, Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Зенона Гжицького, Інститут ветеранів Київського національного університету будівництва і архітектури, Навчально-науковий інститут Українського державного хіміко-технологічного університету;
- бізнес: ТОВ "Українські офіси розмінування", GMK Center, Проектна компанія "ЮНІВЕР", ТОВ «Розвиток Побужжя», ТОВ "ФІРМА "ФАВОР", ТОВ "ФАРБИ КОЛОРИТ", ТОВ "ТЕРВІКНОПЛАСТ", Укрцемент, водоканал, фермерське господарство, АКМЕ, Afina;
- громадські організації: ВГО "Жива планета", ГО "Посох НТ", ГО "Міжрегіональний центр наукових досліджень та експертиз", ГО "Батьківський Альянс Дніпра", Спілка будівельників Півдня України, Конфедерація будівельників України, Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь, ГС «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь», ГО "Зелений патруль України", , WWF-Україна, ЕкоПолітика, Національний екологічний центр України, представники громадської ради та молодіжної ради Міндовкілля.
Під час круглого столу –
Ольга Юхимчук: “Створення зелених робочих місць нерозривно пов’язане з імплементацією права ЄС у сфері довкілля та реалізацією цілей Європейського Зеленого курсу, який Україна підтримала ще до початку повномасштабної агресії. Саме зараз, коли війна завдає катастрофічних екологічних і кліматичних збитків – за оцінками, втрати довкіллю вже перевищили 60 мільярдів доларів, – необхідно інтегрувати зелену трансформацію у стратегію відбудови. Ми маємо не просто відновити країну, а розбудувати її як частину європейського сталого простору. У цьому контексті особливо важливими є результати селф-скринінгу за Главою 27 Угоди про асоціацію, які підтверджують потребу у глибокій реформі екологічного законодавства та управлінських підходів.
Ми повинні закласти основу для зростання економіки через модернізацію галузей із високим потенціалом доданої вартості, розвиток зеленої інфраструктури, впровадження ресурсоефективних технологій та створення належних умов праці. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримує діалог з роботодавцями, ветеранськими спільнотами, освітніми установами та громадськістю, аби сформувати реалістичну модель зеленого ринку праці. Сьогодні нам потрібні чіткі інструменти для стимулювання інвестицій, пілотні проєкти для апробації рішень та політична воля для масштабування цих рішень у післявоєнний період. Це і є шляхом до сталого розвитку, економічної інтеграції в ЄС та покращення якості життя кожного українця…”
Світлана Берзіна, президент ВГО “Жива планета” та модератор круглого столу: «В Україні вже понад 1,5 мільйона ветеранів та ще понад 5 мільйонів українців, які повернуться з-за кордону після війни. Їхній унікальний досвід можна спрямувати на відбудову країни через зелену економіку – енергоефективне будівництво, екологічний транспорт, управління відходами, відновлення природи… Аналіз понад 715 тисяч підприємств показує, що завдяки зеленій трансформації можна створити до 2 мільйонів нових робочих місць за 2–3 роки. Найбільші можливості – у будівництві, транспорті, виробництві, охороні довкілля, енергетиці та відновленні інфраструктури. Уже понад 1 100 ветеранів отримали гранти й планують створити понад 2 200 нових робочих місць. Зелена економіка — це не лише про клімат, а й про реальні робочі місця з гідною оплатою, розвиток громад і шанс побудувати стале, сучасне майбутнє для України.»
Ксенія Висоцька, національний програмний менеджер UNEP: “Після масштабних руйнувань інфраструктури та промисловості ми стикаємося не лише з потребою у сталому відновленні, а й з серйозним викликом реінтеграції ветеранів. Уже зараз зареєстровано понад 1,2 мільйона ветеранів, і ця цифра може сягнути 5,5 мільйонів. Зелені сектори, як-от відновлювана енергетика, зелене будівництво, органічне сільське господарство, управління відходами – це галузі, які мають великий потенціал створення робочих місць. Саме на ці напрями орієнтований наш проєкт “Зелені робочі місця для відновлення та європейської інтеграції України”, який ми реалізовуємо разом із ВГО “Жива планета” в межах платформи “Дій зеленого відновлення України”.
Ми також зосереджуємо увагу на питаннях інклюзії, зокрема участі жінок-ветеранів та підтримці родин загиблих захисників. Вже зараз очевидно, що кадровий голод є головним викликом для роботодавців, тому в межах проєкту ми готуємо тренінги та навчальні програми для підвищення кваліфікації.”
Людмила Гармаш, начальниця відділу змісту освіти та організації освітнього процесу Директорату професійної освіти при Міністерстві освіти і науки України: “Ми дуже активно працюємо над тим, щоб професійна освіта відповідала сучасним викликам, про які ви говорили. Співпраця з Міністерством освіти дуже важлива, особливо у сфері професійних кваліфікацій. У нас вже є багато проєктів, де освіта тісно пов’язана з різними галузями – від транспорту і водопостачання до розмінування. Всі ці сфери потребують спільної роботи і впровадження екологічних принципів в навчання.
Зараз ми розробляємо нові програми для зеленої енергетики та будівництва, щоб готувати спеціалістів для зеленого ринку праці. Ми відкриті до співпраці з усіма, хто зацікавлений, зокрема з вашим проєктом. Маємо конкретні ідеї і плануємо разом їх реалізувати, щоб зробити професійну освіту більш екологічною та підтримати сталий розвиток України.”
Костянтин Лісовий, голова етичної комісії Української спілки психотерапевтів, ветеран і лікар-психотерапевт: “Ми говорили про водоочистку і екоіндустріальні парки – це не просто нові технології, а важливий спосіб допомогти ветеранам, переселенцям, людям з інвалідністю та місцевим мешканцям повернутися до нормального життя. У нас є конкретні пропозиції, які скоро представимо. Особливо важливо зберегти справедливість – правильний розподіл ресурсів, повагу і гідне ставлення один до одного. Якщо цього не буде, ми ризикуємо втратити тих, хто повертається з фронту. Також важливо розуміти, що реінтеграція – це не лише про військових, а про всю громаду, яку потрібно готувати до змін після війни. Екоіндустріальні парки – це майбутнє, яке допомагає людям відчути власну гідність, брати участь у створенні нового, стати партнерами змін, які наближають Україну до Європи, і водночас підтримувати інновації. Для ветеранів це нова служба – вже у мирному житті.”
Павло Коваль, генеральний директор ВГО “Українська аграрна конфедерація”: “Зелені робочі місця – це не просто популярна тема, а частина загальнонаціональної політики і конкретних стратегій для різних галузей. Ми не можемо відновлювати країну за старими схемами – часто потрібно починати заново, враховуючи війну, інклюзивність, нові технології та професії. Нам потрібен системний підхід – від загальних стратегій до чітких правил, стандартів і законів. Як у ЄС: спочатку є стратегічні плани, потім – регламенти, директиви і бюджети. Тому важливі демонстраційні проєкти та добровільні стандарти, наприклад, зелена ферма, яка може слугувати прикладом для інших. Сільське господарство – одна з ключових галузей, де багато людей працюють, але через війну багато працівників втрачено. Це означає, що ми маємо не просто говорити про озеленення, а реально планувати і трансформувати цей процес з часом. Інтеграція в ЄС вже йде, там все сплановано і профінансовано. Нам потрібно організуватися і рухатися в одному напрямку...”
Віктор Червоний, президент ГС «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь», заслужений лісівник України: «Мисливське господарство в Україні ведеться на площі 38,8 млн. гектарів. Зазначені мисливські угіддя надано в користування відокремленим підрозділам громадських об’єднань і підприємствам різних форм власності. Загалом вони складають майже 1100 юридичних осіб. У мисливському господарстві працювало понад 12 тис. працівників, зокрема майже 470 мисливствознавців та 4885 штатних єгерів. Певна кількість із них від початку війни вступила до ЗСУ разом із тисячами пересічних мисливців, у тому числі до Нацгвардії та Сил Територіальної оборони. Через це, а також через відсутність у цей час полювання – основного джерела надходжень, у штатному складі мисливських господарств відчувається нестача значної частки працівників. Основними бар’єрами для розвитку ринку праці у сфері сталого мисливського господарства є: брак навичок та кадровий голод; невизначеність і фрагментація стандартів звітності та оцінки; відсутність освітніх програм зі сталого розвитку в вищих навчальних закладах, чому сприяє безглузда законодавча заборона пропаганди мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти, якій дивуються всі цивілізовані країни Світу; ризики «грінвошингу»; відсутність законодавчо визначених методів захисту сфери мисливського господарства та полювання від нечесних нападів її противників, як це прийнято у багатьох країнах ЄС; економічні спади та низький пріоритет теми для частини бізнесу.
Ключові тенденції ринку праці (цифровізація та автоматизація, зростання вартості життя, адаптація до змін клімату), викликає потреби додавати та посилювати навички користування робототехнікою та засобами автоматизації, штучним інтелектом (ШІ), які необхідно включати до навчальних програм у ВНЗ. Ці навички допомагатимуть автоматизувати процеси проведення облікових даних мисливських тварин, створювання проєктів лімітів використання мисливських тварин і звітів про їх використання працівниками, які цим займаються. Враховуючи досвід бойових дій, слід розвивати у мисливському господарстві використання дронів.
Вищезазначене повинно також призвести до збільшення робочих місць для працівників у ВНЗ, де навчаються мисливствознавці, та профільних навчальних закладах, що готують єгерів. Останнє сприяло б й долученню бажаючих ветеранів російсько-української війни вступати до ВНЗ й інших навчальних закладів, у яких навчають на мисливствознавців та єгерів. Вважаємо, що сучасне мисливське господарство України, з урахуванням вище зазначеного, може надати додатково 10 тисяч робочих місць, чверть з яких може забезпечити осіб із вищою спеціальною освітою. З урахуванням основних цілей та принципів ЄЗК, Платформи дій та Зеленого ринку праці, мисливська галузь може забезпечити також не менше трьох тисяч працівників супутніх галузей, пов’язаних із використанням відновлюваних джерел енергії, екологічних аудиторів; фахівців з переробки відходів, управління відходами; енергоаудиторів, фахівців з енергоефективності; консультантів з екологічних питань тощо...»
Георгій Веремійчик, керівник відділу з питань змін клімату Національного екологічного центру України та член громадської ради Міндовкілля: “Хочу звернути вашу увагу на дуже важливий момент у проєктах сталого розвитку. В Україні є унікальні символи, які визначають нашу країну і народ – це не тільки вишиванка, а й традиційна українська архітектура, яка формує наш національний дух. Тому в сучасних архітектурних проєктах треба враховувати цей культурний спадок.
Відомі українські архітектори розробили принципи типової української архітектури, які можна використовувати при проектуванні громадських будівель, щоб зберегти справжній український дух і створити простір, який поєднує зручність і символіку. Навіть попри сучасні тенденції – мінімалізм, інновації, екодизайн – ми не повинні втрачати нашу національну ідентичність, яка проявляється в архітектурі.
Відтворення українського стилю в навчальних, робочих і житлових просторах дуже важливе для відчуття належності і культурної самобутності. Ігнорування цього призведе до втрати історії і нашої сутності. Тому треба використовувати досвід видатних українських архітекторів у практичних проєктах, особливо в зеленому та сталому розвитку України...”
Підсумки круглого столу:
Інвестиційні потреби та виклики: Учасники круглого столу підкреслили необхідність значних інвестицій для розвитку зелених робочих місць в Україні. Війна завдала великих збитків інфраструктурі та довкіллю. Особливо гостро стоїть питання кадрового дефіциту, що ускладнює розвиток ключових секторів, таких як зелена енергетика, будівництво та сільське господарство.
Інтеграція зеленого фінансування: Було наголошено на важливості впровадження європейських стандартів і інтеграції принципів Європейського Зеленого курсу у національну політику. Зелене фінансування має бути спрямоване на підтримку модернізації галузей з високим потенціалом доданої вартості, розвиток зеленої інфраструктури та ресурсоефективних технологій.
Управління освітою та розвиток професійних кваліфікацій: Представники Міністерства освіти і науки України акцентували увагу на активній роботі з адаптації професійної освіти до сучасних викликів. Розробляються нові освітні програми з акцентом на зелену енергетику, будівництво та екологічні принципи, що має сприяти підготовці кваліфікованих кадрів для зеленого ринку праці.
Реінтеграція ветеранів та соціальна інклюзія: Екоіндустріальні парки, зелене будівництво, сталий туризм та транспорт розглядаються як найбільш пріоритетні сектори для реінтеграції ветеранів, вимушено переселених осіб та інших вразливих груп. Учасники підкреслили значення справедливого розподілу ресурсів, гідності та підтримки громади в процесі післявоєнного відновлення.
Залучення інвестицій та важливість практичних проєктів: Учасники відзначили потребу у демонстраційних проєктах і добровільних стандартах, які можуть слугувати прикладами для широкого впровадження. Акцент зроблено на системному підході, що включає планування, трансформацію процесів і синхронізацію з європейськими нормами.
Збереження національної ідентичності у зеленому розвитку: Необхідно враховувати національний культурний спадок, зокрема традиційну архітектуру, у сталому розвитку.
Розвиток потенціалу та співпраця: Координація між урядом, бізнесом, освітою і громадськістю – основа ефективної зеленої трансформації.
