Україна ухвалила дев’ять національних стандартів у сфері моніторингу, контролю азбесту та безпечного поводження з азбестовмісними матеріалами розроблених технічним комітетом стандартизації ТК 82 "Охорона довкілля" за участю експертів ВГО «Жива планета». Підтримка розробки і супроводу до прийняття була надана Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) за фінансовою підтримкою Уряду Японії у співпраці з Міністерством економіки та довкілля України та національним органом стандартизації (ДП УкрНДНЦ).
Нові стандарти визначають, як відбирати проби, досліджувати будівельні матеріали та відходи від руйнувань на вміст азбесту, а також вимірювати концентрацію азбестових волокон у повітрі. Впровадження цих норм сприятиме наближенню України до європейських вимог, зокрема до Директиви 2009/148/ЄС про захист працівників від ризиків, пов’язаних із впливом азбесту на робочому місці.
Застосування нових стандартів є надзвичайно важливим з огляду на масштабні руйнування, спричинені повномасштабним вторгненням рф. За даними ПРООН, станом на вересень 2025 року внаслідок пошкодження та руйнування житлових будівель на підконтрольних Уряду України територіях утворилося майже 17,2 млн тонн відходів від руйнувань.
Частина цих відходів може містити небезпечні матеріали, зокрема азбест, волокна якого можуть потрапляти в повітря під час пошкодження або демонтажу будівель. Вдихання азбестових волокон становить серйозну загрозу для здоров’я людей, тому вкрай важливо своєчасно виявляти азбест і забезпечувати безпечне поводження з азбестовмісними матеріалами.
Ці стандарти є частиною ширших зусиль, спрямованих на посилення спроможності України безпечно управляти відходами від руйнувань, захищати працівників і мешканців громад та забезпечувати відповідальне повторне використання матеріалів у процесі відбудови.
Наступний крок – створення національної лабораторії і навчання.
На замовлення ПРООН розробники стандартів розробили довідник «Азбест. Контроль вмісту відповідно до європейських та міжнародних стандартів» та навчальну програму.
Навчання та презентацію посібника забезпечили Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» та Державна наукова установа «Інститут екологічного відновлення та розвитку України» (ІЕВ), яка виконує функції секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля». Захід був організований у форматі тренінгу спільно з ПРООН, за фінансовою підтримкою Уряду Японії у співпраці з Міністерством економіки та довкілля України.
Понад 300 фахівців і фахівчинь із державних органів екологічного контролю та охорони праці, місцевих громад, наукових установ та приватного сектору пройшли навчання щодо практичного застосування нових 9 національних стандартів у сфері контролю азбесту.
На тренінгу
Вітальна сесія відбулась за участю представників міжнародних організацій, органів влади та наукових установ. Модератор – Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета», завідувачка Лабораторії технічного регулювання ІЕВ і заступниця голови національного технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля».
Олександр Бондар, д.б.н., професор, академік НААН України, директор ДНУ «Інститут екологічного відновлення та розвитку України»: «Безпечне поводження з азбестом в Україні потребує не лише належного нормативного регулювання, а й практичних механізмів його реалізації. Йдеться про впровадження узгоджених методик виявлення азбестовмісних матеріалів, правильний відбір і підготовку проб, проведення достовірних лабораторних досліджень та застосування єдиних підходів до оцінювання результатів. Особливої актуальності це набуває в умовах війни, коли пошкодження будівель і утворення значних обсягів відходів руйнувань створюють додаткові ризики для здоров’я людей і довкілля. Саме тому важливо забезпечити фахівців зрозумілими стандартами та процедурами, які можна безпосередньо застосовувати під час обстеження пошкоджених об’єктів, розчищення територій і подальшого поводження з небезпечними матеріалами. Для нашого Інституту одним із ключових завдань є сприяння розвитку національної стандартизації та впровадженню науково обґрунтованих підходів, гармонізованих із європейськими й міжнародними вимогами. Виконуючи функції секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 82, ми працюємо над організаційним забезпеченням цього процесу та взаємодією між його учасниками…»
Олена Крамаренко, заступниця Міністра економіки та довкілля України: «Впровадження міжнародних стандартів, забезпечення лабораторій сучасним обладнанням і підготовка фахівців мають безпосереднє практичне значення для захисту здоров’я людей і довкілля. Водночас наше завдання — не лише виявляти та безпечно видаляти небезпечні матеріали, а й максимально використовувати ресурсний потенціал відходів від руйнувань. Поєднання належного лабораторного контролю, сучасних методик і практичних механізмів переробки дасть змогу зменшити навантаження на довкілля та полігони відходів, ефективніше використовувати ресурси й інтегрувати принципи циркулярної економіки у процес відбудови України…»
Мізухо Йокой, програмна менеджерка ПРООН в Україні, наголосила, що відновлення України має передбачати не лише відбудову пошкодженої інфраструктури, а й захист здоров’я людей та запобігання подальшій шкоді довкіллю. «За підтримки Уряду Японії ПРООН в Україні допомагає впроваджувати комплексний підхід до управління відходами від руйнувань. Ухвалення дев’яти національних стандартів щодо виявлення та контролю вмісту азбесту, а також розвиток сучасної лабораторної інфраструктури створюють умови для своєчасного виявлення небезпечних матеріалів і запобігання забрудненню довкілля», — зазначила пані Йокой. — «Сьогоднішній тренінг є важливим кроком до практичного застосування цих стандартів і технологій для захисту працівників та мешканців громад. Ми вже розпочали наступний етап роботи — розробку нових національних стандартів у сфері циркулярного економіки, переробки та повторного використання відходів від руйнувань в будівництві…»
Людмила Харчук, начальник відділу з питань гігієни праці Державної служби України з питань праці: «Важливо не лише своєчасно виявляти азбестовмісні матеріали, а й оцінювати ризики ще до початку робіт, забезпечувати належні заходи захисту та навчання працівників. Ми вдячні Уряду Японії та ПРООН за підтримку у зміцненні спроможності України управляти ризиками, пов’язаними з впливом азбесту. Нові стандарти, спеціалізоване обладнання та професійна підготовка фахівців допоможуть своєчасно виявляти ризики, пов’язані з азбестом, і забезпечувати безпечніші умови праці…»
Олександр Субботенко, т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України: «Належна підготовка фахівців, практичне опанування методик і послідовне застосування стандартизованих процедур підвищить достовірність результатів досліджень, своєчасно виявляти небезпечні матеріали, обґрунтовано оцінювати екологічні ризики та формувати належну доказову базу для визначення шкоди, завданої довкіллю внаслідок російської агресії. Саме практичне поєднання знань, сучасного обладнання та єдиних методичних підходів є необхідною умовою посилення державного екологічного контролю й забезпечення екологічної безпеки під час відновлення України…»
Наталія Дюжилова, к.т.н., заступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування України: «Новий Регламент (ЄС) 2024/3110 щодо будівельної продукції виводить екологічні характеристики матеріалів та оцінку їхнього життєвого циклу (LCA) на рівень обов’язкових вимог для ринку. Впровадження Цифрового паспорта продукту (DPP) гарантує прозорість даних про вплив матеріалів на довкілля від видобутку сировини до утилізації, що є базою для сталого будівництва та впровадження принципів циркулярної економіки. Наявність канцерогенного азбесту у складі пошкоджених конструкцій унеможливлює переробку забруднених матеріалів і вимагає вилучення небезпечних компонентів із їхнім подальшим безпечним захороненням. Лабораторний контроль відповідно до нових стандартів, гармонізованих із європейськими та міжнародними вимогами, дає змогу захистити довкілля та здоров’я людей. Точне визначення наявності та вмісту азбесту у відходах від руйнувань за стандартизованими методиками є необхідною умовою для безпечного поводження з ними на всіх етапах…»
Наталія Олійник, генеральний директор Національного органу стандартизації (ДП УкрНДНЦ): «Національні стандарти встановлюють єдині вимоги та методи контролю, необхідні для виявлення небезпечних матеріалів, оцінки ризиків і захисту довкілля. Завдяки підтримці ПРООН в Україні розроблено та ухвалено дев’ять стандартів щодо виявлення й контролю вмісту азбесту, які гармонізовані з європейськими та міжнародними вимогами. Це важливий результат спільної роботи державних установ, науковців і міжнародних партнерів. Ми також продовжуємо розробляти нові національні стандарти у сфері охорони довкілля, циркулярної економіки та хімічної безпеки, які сприятимуть безпечному та сталому відновленню України…»
Презентація довідника
Під час тренігу відбулася презентація довідника «Азбест. Контроль вмісту відповідно до європейських та міжнародних стандартів».
Розробку довідника із використання дев’яти національних стандартів у сфері моніторингу та контролю азбесту, а також безпечного поводження з азбестовмісними матеріалами здійснено в межах діяльності ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Роботу виконала ВГО «Жива планета» у співпраці з технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля», за технічного керівництва Дениса Павловського, к.т.н, аналітика з питань небезпечних відходів ПРООН в Україні, та під загальним керівництвом Мохаммеда Абушаабана, спеціаліста з управління відходами від руйнувань ПРООН в Україні.
Презентувала видання – Світлана Берзіна, під загальною редакцією якої було упорядковане видання: «Цій довідник є справді незамінним практичним інструментом для наших фахівців та лабораторій. В умовах відбудови та поводження з відходами руйнувань ми вперше отримали чітку й зрозумілу методичну основу, яка заповнює прогалину в технічному контролі. Видання детально пояснює, як на практиці застосовувати дев'ять нових національних стандартів, гармонізованих із міжнародними та європейськими нормами – від відбирання проб відходів за ДСТУ EN 14899 та визначення азбесту в сипких матеріалах за серією ДСТУ ISO 22262 до моніторингу повітря у приміщеннях за ДСТУ EN ISO 16000-7. Для нас це дієвий алгоритм, який допомагає належним чином виконувати вимоги Закону України «Про систему громадського здоров’я» та санітарних норм щодо захисту від шкідливого впливу азбесту.
В довіднику не просто наведено термінологію й критерії ідентифікації волокнистих структур та амфіболів, а й дано покрокові інструкції для роботи з лабораторним обладнанням. Завдяки цьому ми можемо впроваджувати найсучасніші методи — поляризаційну світлову мікроскопію (ПСМ) з дисперсійним забарвленням, сканувальну (СЕМ) та просвічувальну електронну мікроскопію (ПЕМ) з енергодисперсійним рентгенівським аналізом (ЕДРА), а також рентгенівську дифракцію (РПД). Це дає змогу точно виявляти хризотил та інші різновиди азбесту навіть у складних матрицях будівельного сміття чи повітрі, гарантуючи європейський рівень безпеки для працівників і довкілля…»
Довідник був схвалений до друку рішенням науково-технічної ради ДНУ «Інститут екологічного відновлення та розвитку України» та ТК 82 «Охорона довкілля» і розміщений у відкритому доступі на сайті ПООН.
Довідник «Азбест. Контроль вмісту відповідно до європейських та міжнародних стандартів»
Практична частина тренінгу
Практична частина тренінгу відбулася за участю розробників стандартів у сфері моніторингу, контролю азбесту та безпечного поводження з азбестовмісними матеріалами – авторів довідника.
Руслан Мелешко, експерт ВГО «Жива планета»: «Сьогодні в умовах масштабних руйнувань ми маємо справу не просто з окремими листами шиферу чи ізоляції, а з неоднорідними сумішами будівельних відходів, пилу та уламків, де азбестові волокна змішані зі зв'язуючими матрицями. Наприклад, лише азбестоцементним шифером, який містить близько 15% хризотилу, вкрито близько 75% дахів житлових і громадських будівель України, що становить приблизно 788,3 млн м² покрівель. Без точної лабораторної ідентифікації виду та вмісту азбесту в таких матеріалах неможливо правильно класифікувати відходи, обрати безпечний метод демонтажу й захистити людей.
Для вирішення цього завдання в Україні запроваджено три взаємопов'язані стандарти серії ДСТУ ISO 22262, які створюють чіткий алгоритм дій.
- ДСТУ ISO 22262-1, який регламентує відбирання репрезентативних проб та якісне визначення різновиду азбесту методом поляризаційної світлової мікроскопії (ПСМ) і дисперсійного забарвлення. Для дрібнодисперсного й однорідного матеріалу мінімальний обсяг проби становить близько 1 см³, для напилюваної вогнезахисної плівки – не менше 10 см³, а для насипного вермикуліту – до 1000 см³. Діапазон визначення для оптично видимих волокон становить від менше ніж 0,1% до 100%. Якщо матриця заважає чи маскує волокна, застосовують озолення при 485 °C протягом близько 10 годин, кислотну обробку 2 mol/dm³ HCl протягом 15 хвилин або седиментацію, а за потреби залучають електронну мікроскопію (СЕМ чи ПЕМ).
- ДСТУ ISO 22262-2, регламентує кількісне визначення гравіметричним і мікроскопічним методами. Він застосовується тоді, коли якісного аналізу за частиною 1 недостатньо для визначення нормативного порогу 0,1%, 0,5% чи 1% для проб із масовою часткою приблизно до 5%. Для однорідного матеріалу орієнтовний об'єм проби становить близько 5 см³. Гравіметрична підготовка передбачає озолення при 450 °C ± 10 °C, розчинення матриці в кислоті або лугу та дозволяє точно підрахувати масову частку волокон у залишку.
- ДСТУ ISO 22262-3, відповідає за кількісне визначення методом рентгенівської дифракції (РПД) для будівельних матеріалів із навмисно доданим промисловим азбестом. Метод охоплює цільовий діапазон від 0,1% до 5%, де наважка становить 100 мг порошка, просіяного крізь сито 250 мкм, а залишок на мембранному фільтрі становить до близько 15 мг на 2 см². Без зменшення матриці межа виявлення становить 0,1%, а межа кількісного визначення – 0,3%, тоді як після зменшення матриці вони можуть досягати близько 0,01% та 0,03% відповідно.
Хочу підкреслити головне правило для нашої практичної роботи: частини 2 і 3 ніколи не замінюють частину 1 і застосовуються лише тоді, коли результатів якісного визначення за першим стандартом замало для прийняття рішення. При цьому першочерговою запорукою точного аналізу залишається дотримання техніки безпеки при відбиранні проб – використання пилопридушення, герметичного подвійного пакування та засобів індивідуального захисту високого класу…»
Олег Картавцев, експерт ВГО «Жива планета»: «Безпечне управління азбестовмісними відходами починається не в момент їх вивезення, а з грамотного та стандартизованого відбирання проб відповідно до ДСТУ EN 14899. Ключ до успіху – це супровід процесу за триетапним алгоритмом. Спочатку ми розробляємо та узгоджуємо письмовий порядок відбирання проб, де чітко прописуємо цілі, залучені сторони, показники та заходи безпеки. На самому об'єкті пробовідбірник працює в суворо визначених зонах із застосуванням ЗІЗ і пилопридушення, обов'язково враховуючи специфіку матеріалу – чи це зв'язаний азбестоцемент, чи зсунута слабозв'язана ізоляція, чи дрібний бій у суміші з ґрунтом. Кожне відхилення від плану фіксується в протоколі, а проби пакуються в подвійну герметичну тару й супроводжуються документом ланцюга зберігання (Chain of Custody).
Головне, про що має пам'ятати кожен керівник робіт та еколог: правильна репрезентативна проба дає змогу точно класифікувати відходи та прийняти єдино правильне рішення щодо їх видалення. Транспортування відходів має здійснюватися спеціалізованим транспортом (ADR клас 9), а їхнє захоронення — проводитися у спеціальних окремих комірках полігонів без подрібнення й ущільнення, із регулярним засипанням ізолюючим шаром. Жодні спроби повторного використання, подрібнення чи рециклінгу азбестовмісних відходів не допускаються – це фундаментальна вимога для захисту довкілля та здоров'я людей…»
Владислав Богдан, експерт ВГО «Жива планета»: «Як лікар та експерт ВГО «Жива планета» у сфері хімічної безпеки, я прагну підкреслити, що загроза від азбестовмісних матеріалів – це ризик для життя та здоров'я людей. Вдихання найдрібніших азбестових волокон запускає незворотний механізм: імунні клітини (макрофаги) не здатні їх утилізувати, що викликає хронічне запалення, патофізіологічний фіброз та окислювальний стрес, часто підсилений домішками заліза на поверхні волокон. Це прямий шлях до розвитку азбестозу, раку легень, а також мезотеліоми – злоякісної пухлини, понад 80% випадків якої пов’язані саме з впливом азбесту. Небезпека полягає ще й у тому, що безсимптомний період може тривати від 10 до 40 років, а контакт із пилом через відсутність захисту викликає не лише легеневу патологію, а й шкірні ураження, такі як «азбестові бородавки» та хронічну легеневу недостатність.
Саме тому під час демонтажних робіт, управління відходами руйнувань та проведення моніторингу суворе дотримання правил безпеки праці та використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗОД) є критичним. Ми наполягаємо на використанні респіраторів із високим ступенем захисту (класів FFP3 чи FMP3 за EN 149/EN 1827, пилонепроникних одноразових комбінезонів типу 5 за ДСТУ EN ISO 13982-1, захисних окулярів і спеціального взуття без шнурівки, що легко миється. Не менш важливо правильно застосовувати затверджені методики лабораторного визначення – від фазово-контрастної світлової мікроскопії (ФКОМ за ДСТУ ISO 8672) для рутинного контролю до сканувальної (СЕМ за ДСТУ ISO 14966) та просвічувальної електронної мікроскопії (ПЕМ за ДСТУ ISO 10312, ДСТУ ISO 13794). Лише поєднання точної лабораторної діагностики за новими національними стандартами, належного медичного спостереження та безкомпромісного захисту працівників дозволить зупинити зростання захворюваності та зберегти життя людей…»
Після виступів експертів відбувалось спілкування з учасниками тренінгу, у форматі "запитання-відповіді".
Презентації доповідачів
- Про основні засади національної стандартизації
- Азбестовмісні відходи – розроблення та застосування порядку відбирання проб та безпечне управління
- Азбест та азбестовмісні матеріали: класифікація, властивості та сфери застосування
- Відбирання проб для визначення концентрації азбестових волокон у повітрі робочої зони та приміщеннях
- Відбирання проб та визначення азбестових волокон у сипких матеріалах
- Ризики впливу на здоров'я
- Методи визначення азбесту
Щиро дякуємо всім учасникам, експертам, представникам органів влади, наукових установ, міжнародних організацій, які долучилися до обговорення питань контролю вмісту азбесту та практичного застосування нових національних стандартів.
Окрема подяка Програмі розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Уряду Японії за фінансову підтримку заходу, а також Міністерству економіки та довкілля України, ДНУ «Інститут екологічного відновлення та розвитку України», ДП УкрНДНЦ і ТК 82 "Охорона довкілля" за плідну співпрацю.
Дякуємо всім, хто ставив запитання, ділився практичними кейсами та долучився до діалогу.