18 лютого 2026 року на базі міжнародних будівельних виставок KyivBuild та ReBuild Ukraine, де більшість відвідувачів приходять подивитися новинки ринку, знайти нових постачальників і партнерів та укласти угоди, відбувся форум-практикум «Відбудова в дії 4.0».
«Відбудова в дії 4.0» – форум, який об’єднав представників держави, громад і бізнесу для цікавих дискусій та демонстрації кейсів відбудови, сучасних технологічних рішень і нових підходів у будівництві 2026 року. Програма форуму була сформована з чотирьох основних тематичних панелей.
В панелі «Оновлення чинних будівельних норм та стандартів» прийняла участь президент ВГО «Жива планета», Світлана Берзіна, яка акцентувала увагу на проблемних питаннях які пов'язані з реалізацією реформ у будівництві:
«Нажаль в жодному виступі про політику відбудови не було згадано як буде підтримуватись в будівництві циркулярна економіка, екологічна та кліматична політика, враховуючи наші зобов'язання по євроінтеграції та цілі сталого розвитку.
Це не означає що нічого не відбувається, але це сигнал що ці теми поки не набули свого вагомого значення.
Маю надію що підтримка наших європейських партнерів реальними грошима проектів відбудови які відповідають екологічним критеріям Таксономії ЄС поступово змінять ситуацію. Це не питання дискусії – це питання нашого майбутнього.
Вже сьогодні триває конкурс Horizon Europe якій підтримає проєкти створення кліматично нейтральних та естетичних міських районів із впровадженням принципів циркулярної економіки (CCRI). Для Україні – і це мільйони євро. Під час війни. Не "завтра" – а вже сьогодні. Чи готові ми створювати таки проєкти та будувати за ними?
Вже сьогодні триває конкурс Horizon Europe якій підтримає проєкти створення кліматично нейтральних та естетичних міських районів із впровадженням принципів циркулярної економіки (CCRI). Для Україні – і це мільйони євро. Під час війни. Не "завтра" – а вже сьогодні. Чи вистачає на зелених компетенцій, починаючі з з тих хто приймає рішення що будувати і як?
Вже сьогодні нам треба змінювати підходи, закладати правову базу, розробляти нові стандарти і навчальні програми…»
Під час виступу було презентована оновлена редакція ДСТУ 9171:2025 Настанова щодо забезпечення сталого використання природних ресурсів під час проєктування споруд. Розробка цього стандарту є вкладом ВГО «Жива планета» разом з технічними комітетами стандартизації ТК 301 "Металоконструкції" та ТК 82 "Охорона довкілля" у зміни заради майбутнього.
Цей національний стандарт запроваджує європейські підходи та принципи циркулярної економіки на стадії проєктування, що дозволяє ефективніше використовувати ресурси та залучати інвестиції відповідно до екологічних критеріїв за Таксономією ЄС.
Практичне застосування стандарту вже реалізовано у проектах повторного використання шкіл, дитсадків та адміністративних будівель у рамках ініціатив та проєктів міжнародної технічної допомоги. ДСТУ 9171 доповнює ДБН і забезпечує інтеграцію сталого та інноваційного будівництва в Україні. Ми відкриті до співпраці з усіма учасниками будівельного процесу для впровадження сучасних стандартів і практик.
«Краще, ніж було повинно з абстрактного гасла перейти до чітких критеріїв і методів оцінювання – саме про це оновлений ДСТУ 9171:2025.
Дякуємо Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України, Конфедерації будівельників України, Київському національному університету будівництва та архітектури, ДП "Прозоро" та іншим нашим партнерам за інформаційну підтримку та підтримку впровадження ДСТУ 9171:2025.
Враховуючи результати опитування учасників будівництва ми плануємо розробити навчальний посібник та інтегрувати зміст ДСТУ 9171:2025 в навчальні сертифікаційні курси для підвищення кваліфікації архітекторів, проектувальників, будівельників, оцінювачів. Також ми продовжуємо безоплатно консультувати замовників як замовляти енергоефективні об'єкти будівництва з поліпшеними екологічними характеристиками, керуючись ДСТУ 9171:2025…», – зазначила на завершенні свого виступу пані Світлана.
Важливі кроки для подальшого впровадження ресурсоефективності в будівництві (за результатами опитування учасників будівництва)
Про політику відбудови 2026
«Світ уже проходив через масштабну відбудову і нам варто вчитися на цьому досвіді. Спільне в усіх успішних кейсах реконструкції - чітка стратегія, прозорі правила і довгострокове бачення. Відбудова - це не лише про квадратні метри. Це про економічну модель, якість управління і довіру», - наголосив Лев Парцхаладзе, президент КБУ, розпочинаючи панель «Політика відбудови 2026».
Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування: «Ми готуємо до ухвалення новий Закон “Про основні засади житлової політики”, який замінить застарілий Житловий кодекс 1983 року. Це дозволить перейти до сучасної моделі – з розвитком соціального та доступного житла, чіткою роллю операторів соціального житла, органів місцевого самоврядування та державною підтримкою. Законом передбачається створення фонду соціального житла, впровадження прозоро фінансування та зрозумілих правил для всіх учасників ринку. Це системна реформа, яка має зробити житлову політику сучасною, прозорою та реально працюючою для людей…»
Олександр Кубраков, радник Президента України з питань інфраструктури та взаємодії з громадами: «Екосистема DREAM має працювати не як звичайне сховище документів чи архів, а як повноцінний інструмент управління проєктами. Вона повинна супроводжувати кожен об’єкт протягом усього життєвого циклу – від ідеї та проєктування до будівництва, введення в експлуатацію та подальшого моніторингу. Саме такий підхід забезпечує реальну прозорість: донори, держава та громади бачать, на якому етапі перебуває проєкт, як використовуються кошти та які результати вже досягнуті. Це питання довіри, ефективності й відповідальності у процесі відбудови…»
Олександр Новицький, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України: «Ми фактично з нуля створили систему ринкового нагляду за будівельною продукцією - і зробили це в умовах війни. З 2025 року відновлено планові перевірки, зокрема цього року у фокусі - бетонні блоки як продукція підвищеного ризику. ДІАМ діє як повноцінний регулятор: якщо продукція не відповідає вимогам Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”, вона обмежується в обігу або вилучається. Виконання цього закону – ключова умова для підписання угоди ACAA та відкриття повноцінного доступу української будівельної продукції до ринку ЄС.
Окремий крок – запровадження Кодифікатора будівельної продукції та створення єдиної бази даних цін на базі ЄДЕССБ із залученням “Prozorro”, податкової та митниці. Це дасть змогу зробити ціноутворення прозорим, а замовникам - бачити виробників, які мають декларацію відповідності. Ми будуємо не просто систему контролю, а нову культуру якості: ринковий нагляд – це про безпечну відбудову, довіру донорів і відповідальність виробника за кожну одиницю продукції…»
Юрій Сверба, заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України: «Ми впроваджуємо нові інструменти прозорості у відбудові. Зокрема, це постанова Кабінету Міністрів України №1512, яка врегульовує визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану, а також відкрита публікація цін на основні будівельні матеріали. Це дозволяє зробити процес формування вартості робіт зрозумілим для держави, громад і міжнародних партнерів та мінімізувати ризики зловживань.
Серед наших стратегічних пріоритетів – масштабні інфраструктурні проєкти, зокрема будівництво водогону на Одещині та розвиток прикордонної інфраструктури. Це не лише про відновлення, а й про зміцнення стійкості країни та її економічної безпеки…»
Тетяна Коротка, заступниця бізнес-омбудсмена розповіла про практичні інструменти комплаєнсу та управління ризиками бізнесу, які варто впроваджувати для участі у проєктах відновлення.
«Масштаб відбудови вимагатиме від України швидких і системних рішень, але ключовою умовою успіху має залишатися якісна підготовка проєктів і прозорість процедур. Важливо, щоб держава усувала недоліки ще на етапах планування та підготовки документації, а бізнес - критично оцінював свою участь і не долучався до проєктів із недостатньою прозорістю чи належним обґрунтуванням. Зменшення корупційних ризиків - це спільна відповідальність, яка починається з внутрішніх стандартів і принципової позиції самих компаній», - наголосила пані Тетяна.
Олена Воскобійник, директорка Департаменту технічного регулювання у будівництві, Міністерства розвитку громад та територій України: «Система державних будівельних норм є ключовим елементом сучасної відбудови країни, яка має забезпечити безпечне, комфортне та екологічне середовище для життя. За останні п’ять років Міністерство забезпечило актуалізацію понад 60 документів, замінивши застарілі радянські норми на сучасні ДБН, включно з вимогами до житлово-громадських будівель, інженерних систем, транспортної та промислової інфраструктури. Пріоритетом є перегляд норм для соціальної, медичної та освітньої сфери, а також захисних споруд цивільного захисту з урахуванням нового законодавства та міжнародних практик. Міністерство активно працює над гармонізацією українських технічних регламентів з європейськими стандартами, плануючи до 2030 року забезпечити проєктування об’єктів за єврокодами та повну інтеграцію норм з європейським законодавством…»