Сталий туризм – європейський вимір для відбудови України: підсумки міжнародної конференції

22 квітня 2026 року відбулась Міжнародна науково-практична конференція "Сталий туризм – європейський вимір для відбудови України".

Захід проходив на базі Державного торговельно-економічного університету у змішаному форматі, і був присвячений питанням розвитку сталого туризму та інтеграції європейських стандартів у національну політику галузі.

Організаторами Конференції виступили Державний торговельно-економічний університет (ДТЕУ) та ВГО "Жива планета" за підтримки Міністерства економіки, довкілля та природних ресурсів України.

Ініціатива об’єднала понад 260 представників органів влади, бізнесу, а також освітян, науковців, міжнародних, європейських і національних експертів.

Програма Конференції була сформована з фокусом на:

• національне законодавство та євроінтеграційний контекст підтримки сталого розвитку в Україні;
• міжнародні і європейські стандарти сталого туризму та їх переваги для розвитку громад і природних територій;
• екологічної сертифікації засобів розміщення туристів та запобігання грінвошингу.

Відеозапис

Пленарне засідання Конференції модерувала Наталія Притульська, перший проректор ДТЕУ, доктор технічних наук, професор кафедри товарознавства та фармації.

Вітальні слова

Анатолій Мазаракі, ректор ДТЕУ, доктор економічних наук, професор, академік НАПН України: «Системна підготовка кадрів для туризму в Україні розпочалася відносно нещодавно — орієнтовно з 1970-х років, і на початковому етапі вона мала переважно курсовий, а не академічний характер. Водночас уже тоді до цієї діяльності активно долучалися фахівці нашого університету та споріднених закладів, формуючи кадрову основу галузі.

Із початком процесів лібералізації економіки наприкінці 1980-х років, коли було знято державну монополію на туристичну діяльність, галузь почала динамічно розвиватися, що, у свою чергу, суттєво підвищило попит на кваліфікованих фахівців. Університет оперативно відреагував на ці виклики, інтегрувавши підготовку кадрів для туризму в межах уже наявних спеціальностей — економіки, управління, організації виробництва, а згодом і через створення профільних освітніх програм у сфері туризму, готельно-ресторанної справи та рекреації.

Принципово важливо, що підготовка фахівців у нашому університеті базується на результатах системних наукових досліджень. Сьогоднішній захід є яскравим підтвердженням цього підходу, адже в межах доповідей будуть представлені результати ґрунтовних аналітичних напрацювань, які мають практичне значення для розвитку сталого туризму…»

Олександр Краснолуцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України: «Сталий туризм — це необхідність, яка відповідає на виклики, пов’язані із захистом довкілля та збереженням природних ресурсів. Ми маємо змінити парадигму: національний парк — це сучасний простір, де інфраструктура не «тисне» на ландшафт, а органічно вписується в нього. Обираючи розумне управління, ми зберігаємо екосистеми для майбутніх поколінь і робимо рекреаційні послуги доступними вже сьогодні. Сталий туризм у цьому процесі виступає як інструмент, що дозволяє інтегрувати екосистемні послуги в економічну діяльність, забезпечуючи баланс між використанням природних ресурсів та їх збереженням. Йдеться про формування підходів, за яких природні території не лише зберігаються, а й створюють додану вартість для місцевих громад, підтримуючи зайнятість, розвиток малого бізнесу та підвищення якості життя.

Ключову роль у цьому відіграють національні природні парки, які мають трансформуватися у сучасні простори сталого розвитку. Це передбачає впровадження таких моделей управління, де туристична інфраструктура мінімізує антропогенне навантаження, екологічні маршрути плануються з урахуванням збереження біорізноманіття, а відвідувач отримує не лише рекреаційний досвід, але й розуміння цінності природних екосистем…»

Едуард Арустамян, директор Департаменту природоохоронних територій та біорізноманіття: «Законодавство України у сфері природно-заповідного фонду вже сьогодні визначає розвиток рекреаційної діяльності та туризму як один із пріоритетів. Відповідні положення закріплені як в основному Законі, так і в підзаконних нормативно-правових актах, зокрема у постановах Кабінету Міністрів України, що регулюють здійснення рекреаційної діяльності національних природних парків. Водночас слід визнати, що окремі регуляторні інструменти потребують перегляду і актуалізації з урахуванням сучасних викликів та тенденцій, і це питання вже перебуває в полі уваги Міністерства як один із пріоритетних напрямів подальшої роботи.

Водночас важливо змінювати саму філософію сприйняття природно-заповідного фонду. Його роль не повинна зводитися виключно до обмежувальної функції. Навпаки, національні парки мають стати точками зростання для розвитку сталого туризму, створювати зелені робочі місця, додану вартість для регіонів та виступати каталізатором соціально-економічного розвитку, особливо в умовах тих викликів, які сьогодні переживає Україна.

Ми маємо відійти від застарілих контролюючих функцій до створення стимулюючого регуляторного середовища. Екологічна сертифікація засобів розміщення — це цивілізований інструмент саморегулювання ринку і не є додатковим адміністративним бар’єром. Коли бізнес обирає шлях сталого розвитку, він отримує не лише довіру туриста, а й захист від недобросовісної конкуренції та грінвошингу.

Переконаний, що такі фахові дискусії сприятимуть формуванню узгоджених рішень і практичних інструментів, які дозволять ефективно поєднати завдання збереження біорізноманіття та розвитку туристичної сфери…»

Тарас Лозинський (онлайн), перший заступник голови Державного агентства розвитку туризму України, розповів про стратегічні напрями розвитку галузі які підтримують розвиток сталого туризму в Україні:

• Дерегуляція та детінізація: запровадження Єдиного туристичного реєстру (ЄТР) у 2026 році для прозорого обліку суб'єктів туристичної діяльності.
• Інклюзивність та безбар'єрність: створення туристичних маршрутів та продуктів, доступних для всіх категорій громадян, включаючи ветеранів та людей з інвалідністю.
• Регіональний розвиток: підтримка громад через децентралізовані туристичні проекти та розвиток внутрішніх маршрутів.
• Міжнародне співробітництво: інтеграція українських стандартів сталого туризму до європейських норм та робота з такими організаціями, як UN Tourism та Global Sustainable Tourism Council (GSTC).

«Програма «Подорож до себе», стартувала у квітні 2026 року. Ця програма є стратегічним інструментом переходу до сталого (сталі) розвитку туризму в Україні для емоційного та фізичного відновлення українців через природу, культуру та "тихий відпочинок".

"Подорож до себе" - це:

• цифрова платформа з персоналізованими маршрутами відновлення та інтерактивна мапа туристичних ресурсів України;
• загальнонаціональна інформаційна кампанія, метою якої є формування нової культури подорожей для українців;
• навчальна програма для учасників про стандарти відновлювального туризму, сервіс, інклюзивність, екодружність тощо;
• конкурс мікрогрантів для підтримки локальних бізнесів у впровадженні практик відновлення та відповідності стандартам програми…»

Валентина Вільчинська (онлайн), завідувачка сектору туризму та курортів Мінвідновлення: «Політика розвитку туризму та курортів Мінвідновлення наразі зосереджена на переході від подолання наслідків війни до системного відновлення та підготовки до вступу в ЄС. До 2026 року продовжує діяти попередня Стратегія, яка стала фундаментом для поточних планів міністерства, включаючи розвиток внутрішнього туризму та безпеку. Цього року Мінвідновлення планує завершити дію поточних документів та розробити нову Стратегію розвитку туризму та курортів до 2030 року. Основні пріоритети:

• впровадження Єдиної туристичної інформаційної системи для збору даних та автоматизації послуг;
• впровадження європейських стандартів для туристичного сектору у сфері якості, безпеки, захисту культурної спадщини і довкілля та захисту прав туристів;
• створення безбар'єрного простору на туристичних об'єктах та курортах.

Щодо фінансової підтримки, наразі вона фокусується на мікробізнесі, інклюзивності та культурному туризмі…»

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги: «Розвиток туризму в Україні має базуватися на вимогах європейських Директив і екологічних стандартах та міжнародному досвіді. Розвиток в межах природних територій вимагає від індустрії гостинності високої якості і безпеки послуг, надійної інфраструктури та ефективних систем управління, щоб запобігти надмірному впливу на довкілля та природні ландшафти. Сталий туризм дозволяє поєднувати економічний розвиток громад і територій з суворими вимогами до охорони природи…»

Стандарти GSTC для сталого туризму

Глобальна рада зі сталого туризму (Global Sustainable Tourism Council, GSTC) — незалежна міжнародна організація, створена під егідою ООН для розробки та впровадження єдиних стандартів для сталого розвитку туризму.

GSTC не проводить сертифікацію самостійно. Асоціація використовує трирівневу систему контролю органів сертифікації та їх внутрішніх стандартів.

GSTC акредитує незалежні органи сертифікації (Certification Bodies). Акредитаційний аудит передбачає перевірку компетентності персоналу, який сертифікує, а також дотримання органом сертифікації принципу неупередженості та всіх процедур і методів оцінювання.

Якщо органи сертифікації мають власні екологічні стандарти, GSTC перевіряє їх на відповідність своїм критеріям сталості. У разі проходження перевірки такий стандарт отримує статус «GSTC-Recognized».

Орган сертифікації звітує перед GSTC про видані сертифікати, які вносяться до глобального реєстру сталих засобів розміщення та дестинацій.

Тільки акредитовані GSTC органи мають право застосовувати логотип GSTC і передавати це право своїм ліценціатам (користувачам сертифікатів).

Пошукові системи цифрових туристичних платформ Booking.com, Airbnb та інших застосовують відносно сертифікованих засобів спеціальний фільтр "Сертифікати сталого розвитку".

Позначення про наявність сертифікату сталого розвитку на платформі Booking.com

78% мандрівників у 2022 році планували подорожувати більш екологічно відповідально протягом наступного року (за даними Booking.com, 2022).

93% опитаних Booking.com на початку 2025 року заявили, що хочуть здійснювати більш сталий вибір, обираючи місце тимчасового розміщення (10-й звіт Booking.com за результатами дослідження сталого туризму, 2025).

Дослідження Booking.com ґрунтується на глобальному опитуванні 32 000 респондентів із приблизно 34 країн і територій та підтверджене GSTC.

Анула Галевска, співзасновниця і керуючий директор Travindy, консультант GSTC: «Сьогодні глобальний туризм опинився на роздоріжжі: він генерує 10% світового ВВП і охоплює понад 1,4 мільярда подорожуючих, але водночас створює величезний тиск на природні території. Ми стикаємося з парадоксом, коли туризм фінансує збереження природи, але й загрожує їй. Питання не в тому, чи приймати туристів, а в тому, як робити це правильно, і відповіддю є впровадження стандартів. Саме тому я хочу представити вам Глобальну раду зі сталого туризму (GSTC). Це світовий авторитет, заснований за підтримки ООН, який встановлює єдині глобальні орієнтири сталого туризму, акредитує незалежні органи сертифікації та формує спільну мову сталого розвитку у понад 100 країнах.

Стандарти GSTC розроблені для всіх учасників туристичного сектору: від цілих дестинацій і національних природних парків до готелів та туроператорів. Вони міцно стоять на чотирьох стовпах: сталому управлінні, соціально-економічних вигодах, збереженні культурної спадщини та захисті довкілля. Для українських природоохоронних територій впровадження цієї системи дає чітку структуру управління, доступ до міжнародного фінансування та узгодження із законодавством ЄС, що є надзвичайно важливим сигналом сталого відновлення України у післявоєнний період. А для місцевих громад, зокрема в Карпатському регіоні, це означає, що доходи від туризму залишатимуться на місцях, традиції будуть збережені, а місцеві жителі матимуть реальний голос в управлінні, а не лише сезонну роботу. Туристичному бізнесу варто вивчити стандарти для свого сектору та знайти надійній орган сертифікації. Громадські організації та Уряд України я прошу підтримати скоординований національний підхід на основі глобальних стандартів сталого туризму GSTC. Шлях від усвідомлення до повноцінної сертифікації потребує зусиль, але команда досвідчених експертів може стати вашим провідником та допомогти на кожному етапі цього процесу…»

Презентація

Політика ЄС та критерії Ecolabel.EU для засобів розміщення туристів

Малгожата Голєбєвська (онлайн), Європейська Комісія, Генеральний директорат з навколишнього середовища: «Сучасний туризм опинився перед викликом: як розвиватися, не руйнуючи довкілля. Відповіддю на цей запит є EU Ecolabel — програма екомаркування і знак екологічної досконалості Європейського Союзу, що впроваджується з 1992 року.

Це не просто логотип, а надійна, науково обґрунтована програма сертифікації, яка керується Європейською Комісією та національними органами держав-членів ЄС. Для споживачів це маркування є головним орієнтиром, адже 75% європейців довіряють товарам та послугам із цим знаком, вважаючи їх найбільш безпечними для природи і людей. На сьогодні в системі вже понад 116 000 сертифікованих продуктів, і туристичне розміщення є однією з категорій, що розвиваються найдинамічніше.

Впровадження стандартів EU Ecolabel дає бізнесу прямі економічні та репутаційні переваги. Сертифіковані готелі, кемпінги та апартаменти демонструють реальне зменшення споживання енергії та води, обмеження використання хімікатів та оптимізацію управління відходами. Це не лише знижує витрати на комунальні послуги, а й відкриває доступ до нової аудиторії свідомих мандрівників, які шукають екологічне житло на картах та платформах бронювання. Критерії маркування фокусуються на трьох ключових напрямах: ефективне екологічне управління, значне скорочення викидів парникових газів та покращення якості послуг, зокрема за рахунок відповідального ставлення до ресурсів. Актуальні критерії програми екомаркування EU Ecolabel, що встановлені Рішенням Єврокомісії (ЄС) 2017/175 для всіх засобів розміщення туристів, діють до кінця 2027 року. Вимоги включають обов'язкове дотримання місцевого законодавства, виконання 22 базових екологічних вимог та набір балів за 45 додатковими опціональними критеріями. Процес складається з ознайомлення з вимогами, реєстрації в туристичному каталозі ЄС та подання заявки до компетентного органу. Це стратегічний крок для тих, хто прагне підвищити свою конкурентоспроможність на європейському ринку, залучити лояльних клієнтів і стати частиною спільноти, що формує майбутнє сталого туризму…»

Презентація

Стандарти сталого туризму – національний вимір

В конференції прийняли участь представники керівництва трьох технічних комітетів стандартизації які працюють над розвитком національного стандартизації для сталого туризму: ТК 82 «Охорона довкілля», ТК 169 «Туризм і послуги у сфері туризму» та ТК 118 «Послуги торгівлі, ресторанного господарства, туристичні та виставкові».

Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» і заступник голови технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля»: «Схеми сертифікації мають бути якісними, екологічні критерії — обґрунтованими і охоплювати всі аспекти діяльності закладів, а сертифікація має проводитися компетентними акредитованими органами. Про все це йдеться в новій Директиві ЄС 2024/825 про розширення можливостей споживачів для зеленого переходу ЄС, яка покликана захистити споживачів від введення в оману комунікаціями, що стосуються екологічних, соціальних або циркулярних аспектів товарів і послуг.

Стандарт для екологічної сертифікації засобів розміщення згідно з ДСТУ ISO 14024 який був розроблений робочою групою ТК 82 і прийнятий у серпні 2025 року — відповідає цьому підходу. Вимоги стандарту узгоджені з EU Ecolabel встановлюють конкретні вимоги до управління ресурсами, енергоефективності, водокористування, поводження з відходами та екологічної політики закладу, охоплюючи як основні, так і допоміжні послуги та закупівлі.

Розробка критеріїв та методу рейтингового оцінювання виконувалось за фінансовою підтримкою проєкту GIZ "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні" на замовлення Мінвідновлення України.

Запровадження єдиних з ЄС екологічних критеріїв оцінювання засобів розміщення є основою формування конкурентного зеленого ринку туристичних послуг в Україні. Для бізнесу це зрозумілі правила, для споживача — гарантія якості, безпеки, екологічності, для держави — ефективний інструмент реалізації політики сталого розвитку та виконання зобов'язань держави-кандидата на членство у ЄС.

Рішення про виконання вимог стандарту і сертифікацію приймається на рівні вищого керівництва і передбачає системний підхід:

• навчання персоналу;
• розробку екологічної політики та цілей засобу розміщення;
• внутрішній аудит;
• облік і моніторинг показників (енергія, вода, відходи);
• підготовку до зовнішнього аудиту та прозора звітність...»

Презентація

Екологічна сертифікації засобів розміщення в Україні

Буклет "Екологічна сертифікація засобів розміщення туристів"

Ще більше про стандарт та історії екологічної сертифікації готелів та кемпінгів у ЄС тут.

Михайло Бучак, завідувач Центру науково-екологічної інформації та цифровізації ДНУ «Інститут екологічного відновлення та розвитку України» інформував що Інститут як правонаступник Державної екологічної академії, підпорядкований Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України, продовжує виконувати функції секретаріату технічного комітету ТК 82. Сталий туризм є одним з стратегічних напрямів наукової діяльності Інституту разом з такими напрямами як гуманітарне розмінування і екологічне відновлення територій, впровадження принципів “зеленого зростання”, інтеграція екологічної політики в державні, секторальні та регіональні стратегії розвитку.

«Перехід до інтегрованого управління якістю туристичних дестинацій неможливий без гармонізації з міжнародними стандартами. Саме вони виступають гарантом збереження нашої культурної спадщини та формування глибокої довіри», — зазначив Іван Ліптуга, президент ГС «Національна туристична організація України» і голова ТК 169 «Туризм і послуги в сфері туризму». В своєму виступі пан Іван презентував серію стандартів для сталого туризму, відповідальним за розробку, перевірку і перегляд яких є ТК 169.

«В умовах повоєнного відновлення країни сталі практики туризму виходять на перший план. Вони стають потужним чинником регенеративної економіки, повертаючи життєву силу нашим громадам», — наголосила Тетяна Тимошенко, президент Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму України.

«Готельний сектор України активно переймає передові європейські тенденції. Екологічна відповідальність і сертифікація сьогодні — це вже не абстрактна ідея, а реальна конкурентна перевага та відповідь на зростаючий запит суспільства», — прокоментувала Ірина Сідлецька, президент ГО «Асоціація готелів та курортів України» (UHRA) та генеральний директор Управлінської компанії «Vertex Hotel Group».

«Сталий розвиток туризму потребує тонкого балансу між нормативними моделями та їхньою практичною реалізацією. Наше спільне завдання — трансформувати наукові підходи в реальні, дієві інструменти для бізнесу», — підсумувала виступи пленарної сесії Тетяна Ткаченко, доктор економічних наук, професор і завідувач кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу ДТЕУ і голова підкомітету «Туризм та послуги у сфері туризму» технічного комітету стандартизації ТК 118 «Послуги торгівлі, ресторанного господарства, туристичні та виставкові».

Сталий туризм – погляди бізнесу

Пленарну сесію було продовжено дискусією за участю представників бізнес-асоціацій і бізнесу. Модерувала дискусію Світлана Берзіна.

«Великі туристичні проєкти та курорти зобов'язані бути прикладом відповідального ставлення до ресурсів. Сталий розвиток на практиці означає створення комфорту, який перебуває в повній гармонії з природою», — зазначив Богдан Красавцев, керівник Офісу сталого розвитку Bukovel.

«Сучасні формати відпочинку дозволяють людині знову стати ближчою до природи. Ми створюємо простори, де інфраструктура мінімально впливає на довкілля, зберігаючи його первозданну красу», — поділився Андрій Родкін, керівник підприємства та співзасновник бізнес-проєктів «Glamping.Ua» та «Prozori.Glamping»

«Досвід європейських готелів демонструє, що екологічні ініціативи і сертифікація мають колосальне значення для сучасних мандрівників. Гості все частіше роблять усвідомлений вибір, і впровадження цих практик зміцнить позиції на міжнародному ринку», — підкреслила Діана Батищева, комерційний директор готелю «InterContinental Wien» BYIHG (Відень, Австрія).

«Для розвитку в'їзного туризму довіра іноземних гостей відіграє ключову роль. Підтверджена екологічна відповідальність слугує для них зрозумілим сигналом безпеки, бездоганної якості та високих стандартів гостинності», — резюмувала Олена Казьміна, президент ГС «Асоціація в'їзних туристичних операторів України» (AITOU).

Експерти наголосили на зростанні попиту на сталі туристичні продукти, необхідності впровадження систем управління впливом на довкілля, а також важливості цифровізації та управління даними для забезпечення сталого розвитку галузі. Обговорення також охопило міжнародні дослідження та практики, які свідчать про підвищення обізнаності споживачів щодо впливу туризму на довкілля та місцеві громади.

Учасники підкреслили важливість міжсекторальної взаємодії для формування ефективної політики сталого туризму, що відповідає сучасним викликам та євроінтеграційному курсу України та просуванні застосування нового екологічного стандарту для сертифікації засобів розміщення.

«На сьогодні для розробників українського стандарту що встановлює екологічні критерії та метод оцінювання засобів розміщення туристів найбільш важливим питанням постає апробація. Ми відкриті до діалогу з керівництвом засобів розміщення туристів різних типів (готелі, курортні готелі, пансіонати, будиночки, глемпінги, кемпінги) для організації пілотних проєктів які визначать складність і трудомісткість впровадження вимог стандарту та вартість сертифікаційних робіт. За підсумками цих проєктів планується розробити методичні рекомендації для користувачів стандарту та навчальні програми для персоналу», — розповіла Аліна Севостьянова, доктор філософії і відповідальний секретар ТК 82.

Заявка на сертифікацію

За підсумками Конференції

Організатори дякують всім спікерам і учасникам Конференції.

Під час Конференції були визначені пріоритетні напрями подальшої роботи, серед яких:

• удосконалення нормативно-правової бази;
• розробка інструментів підтримки сталих практик у туристичному секторі;
• посилення ролі екологічної сертифікації як інструменту ринкового саморегулювання.

На основі матеріалів Конференції, Оргкомітет працюватиме у квітні-травні над її резолюцією.

Від всіх учасників та зацікавлених сторін ми чекаємо рекомендацій до тексту резолюції на електроні пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Просимо надсилати рекомендації з визначенням теми повідомлення: До резолюції Конференції щодо сталого туризму від [назва організації або ПІБ експерта].

Строк подачі рекомендацій – до 04 травня 2026 року.

Текст резолюції буде надісланий до компетентних органів і доведений до всіх учасників (розсилкою на електронну пошту).

Про Конференцію на сайті та Facebook Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.